"Попередження вчинення правопорушень на літніх канікулах"

     Напередодні літніх канікул з учнями 5-6 класів та учнями, що мають схильність до порушення поведінки було проведено профілактичні бесіди "Попередження вчинення правопорушень на літніх канікулах", правила поводження біля водоймищ, правила дорожнього руху, правила поводження з незнайомими людьми  старшим інспектором Кам'янського ВП сектору превенції майором поліції Волошин А.Г. та  спеціалістом служби у справах дітей Полудень Г.М. 

Про що мають пам'ятати батьки під час вступу дитини до першого класу

ПРО ЩО МАЮТЬ ПАМ'ЯТАТИ БАТЬКИ ПІД ЧАС ВСТУПУ ДИТИНИ ДО 1-ГО КЛАСУ

  

     Вступ дитини до 1-го класу є процесом доволі складним для всіх його учасників, насамперед для дитини. Для дошкільників це стресогенна ситуація. Адже вони йдуть до нового закладу, де багато нових дорослих. Ситуацію загострюють і батьки, які мало не щодня говорять про школу, вступ, труднощі, майбутнє, що по­стає перед дитиною похмурим і тривожним. Усе це не додає дитині впевненості.

     Хвилювання батьків пов'язані з вибором навчального закладу, із процесом прийманням, а також з їхньою дитиною - її вміннями, знаннями, можливостями тощо. Однак насамперед батьків мали б непокоїти здоров'я дитини, її переживання з приводу майбутнього навчання в школі та батьківських очікувань. Дитина від батьків че­кає підтримки, прийняття, розуміння і любові. Тож як має бути ор­ганізований процес приймання дітей до 1-го класу? На що батьки мають звернути увагу насамперед? Як вони мають поставитися до цієї події?

Позиція та завдання батьків

     Перехід дитини з дошкільного навчального закладу до загально­освітнього, від ролі «дошкільника» до ролі «школяра» - важливий етап у житті дитини. Процедура приймання дитини до 1-го кла­су, зокрема її стресовий характер, визначає ставлення дитини до школи не лише напередодні та на початку навчання в 1-му класі, а й упродовж усіх років навчання. Тож основним завданням батьків є створення сприятливих умов для розвитку дитини. Батькам майбутніх першокласників доцільно дотримуватися такої моделі поведінки:

·         у жодному разі не можна лякати дитину школою, трудно­щами навчання та процедурою приймання до 1-го класу;

·          необхідно наголошувати на вміннях дитини, її досягнен­нях та вправності;

·         варто налаштовувати дитину на пересічність процеду­ри приймання (життя не закінчиться, якщо в неї щось не вийде);

·         треба заохочувати дитину до пізнання нового, стимулюва­ти та підтримувати її ініціативу щодо цього.

     Напередодні проведення співбесіди дитині варто розповісти про те, як це відбуватиметься. Основне завдання батьків під час та­кої розмови — запевнити дитину, що вони будуть поруч, за потреби допоможуть їй. Мета розмови - скласти для дитини певний план проходження співбесіди.

     Ти вже знаєш, що ми підемо записуватися до школи. Коли ми зайдемо до кабінету, ти привітаєшся з усіма присутніми. Гадаю,  учителі захочуть із тобою поговорити, дізнатися, як ти вправно  рахуєш і читаєш, тож будь уважним. Думаю, там буде цікаво — дізнаємося щось нове. Пам'ятаєш, що якщо щось не почуєш - треба ввічливо перепитати. Я впевнена, що ти з усім впораєшся. А я буду поруч із тобою...

     Під час такої розмови дитина передусім має впевнитися, що її люблять, що батьки (чи хтось один із батьків) будуть поруч - не залишать її саму з незнайомими людьми. Також у неї формується уявлення щодо того, як відбуватиметься процедура приймання, і що вона має робити, наприклад:

·         коли зайдуть із мамою до кабінету - привітатися;

·         коли вчитель звертатиметься до неї - слухати уважно;

·         коли вчитель запропонує завдання - виконати його;

·         якщо не почула щось - ввічливо перепитати.

     Батькам важливо пам'ятати, що шестирічний дошкільник живе «тут і тепер», тому може переносити ситуативні форми привітання чи звертання в інші умови або ділитися нещодавнім досвідом, коли це недоречно. Якщо батьки схильні перейматися через кожне сказа­не дитиною слово, соромити її за це, тоді їм варто проговорити для дитини можливі форми привітання, звертання, прохання тощо, які, на їхній погляд, є прийнятними.

   Отримавши результати співбесіди та рекомендації, батьки мають усвідомити, що рекомендації насамперед надані їм, і саме вони відповідальні за їх виконання чи дотримання. Дитина має відчувати підтримку батьків, їхнє розуміння її переживань, страхів і тривог. Мудрі батьки мають розвіяти страхи дитини, а не пригнічувати її ще й своїми.

     Батькам варто доброзичливо пояснити дитині помилки її поведінки. Вона має зрозуміти, що батьки не сердяться на неї че­рез її вчинки.

     Виконавши чергове завдання, дівчинка почула від педагога: «Дуже добре. Це було останнє завдання». Відтак дівчинка вста­ла, швиденько підійшла до мами, взяла її за руку і попрямувала до виходу. Педагог зупинив дитину і вказав їй на те, що вона не попрощалася. А вдома відбулася така розмова мами з донькою: «Я розумію, чому ти не попрощалася, коли ми йшли з кабінету. Ти переймалася через те, щоб все виконати правильно, і сто­милася, а тому побігла швиденько до дверей. А ще ти, напевно, трішки боялася, бо всі навкруги були чужими. Я б теж боялася і поглядала б постійно на свою маму. Та це нічого. Згодом ти на­вчишся правильно поводитися. Усі хвилюються, коли роблять щось уперше».

     Насамперед батьки мають налаштувати себе на вступ ди­тини до школи. Маленька дитина залежить від найближчих до­рослих, тобто батьків, і схильна відчувати та наслідувати їхні пе­реживання. Поведінка батьків є зразком для поведінки дитини. І якщо мама постійно смикає дитину, поправляючи її одяг, роблячи зауваження щодо її постави чи манер, вдесяте запитує, чи не потріб­но дитині в туалет, або ж щохвилини повторює, як вона хвилюється, то дитина робить висновок, що хвилюватися - це правильно. Тож саме батьки мають не хвилюватися, бо що більше вони хвилюються, то більше хвилюється і переживає їхня дитина.

     Пам'ятаючи про особливості сприймання дитиною своїх батьків і їхнього ставлення до чогось, батьки мають уникати та­ких висловів під час спілкування з дитиною: «Не хвилюйся», «Смі­ливіше!», «Чого ти зніяковів?». Подібні фрази акцентують увагу дитини на проблемі, і дитина знову робить парадоксальний для до­рослих висновок: «Якщо мама це бачить і говорить про це - отже, я правильно роблю. Треба боятися (хвилюватися, ніяковіти тощо)». І дитина ще більше тремтить та замикається в собі. Тож «бачити» батьки мають лише хороше, спрямовуючи поведінку дитини в бажа­не русло.

     Питання вступу дитини до школи постає перед батьками задов­го до дня вступу. І передусім це питання вибору навчального закла­ду. Обирати варто вчителя, до якого піде дитина в 1-й клас. Адже його особистість є визначальною щодо сприймання дитиною школи та її ставлення до навчання.

     Не варто розглядати школу і навчання дитини як засіб піднят­тя чи утримання свого статусу в очах друзів, знайомих, сусідів, ро­дичів тощо. Школа, у якій навчатиметься дитина, є питанням не пре­стижу батьків, а їхньої відповідальності та тяжкої праці, особливо в 1-му класі і в початковій школі, коли дитина лише вчиться вчитися. Відповідальність насамперед полягає у збереженні здоров'я дитини. Примарні батьківські міркування щодо свого статусу в жодному разі не мають впливати на здоров'я дитини.

Алгоритм проведення батьківських зборів

Алгоритм проведення батьківських зборів

           Привітання батьків.           

Вітаючи батьків, не забудьте продемонструвати їм свою радість від їх присутності на зборах, із щирою посмішкою подякуйте їм за їх прихід до школи. Ведіть бесіду так, начебто в класі тільки однодумці.

Ще до початку зборів знайдіть хвилинку поговорити з окремими батьками, звернути їх увагу на виставку дитячих робіт, стенди з літературою, спеціально випущену стінгазету.

            Вступ.         

Ніколи не починайте з негативної інформації. Спочатку знайдіть добрі слова про клас у цілому і про кожного учня окремо. Такий вступ допоможе вам встановити контакт з батьками, налаштувати їх на співробітництво. Звертаючись до батьків, називайте їх по імені та по батькові. Для новопризначених класних керівників можна порекомендувати посадити батьків на ті місця, на яких сидять їх діти, а перед собою покласти план-дислокацію батьків на батьківських зборах з їх прізвищами та іменами і по батькові. Починайте збори вчасно. Визначте регламент, дотримуйтесь його.

            Визначення конкретної мети.

         Викладення мети зборів полягає не тільки у вказівці про що ви збираєтеся говорити, але й у формулюванні, що власне ви  хотіли б дати для кращого розуміння поставлених завдань. Таке повідомлення буде свідчити про те, що ви прийшли з діловими намірами -   вирішити конкретні проблеми класного колективу. 

         Такий початок зборів надасть вам можливість поступово перейти до  складних питань: проблем успішності, дисципліни, спілкування, якості викладання окремих предметів тощо.

          Говорячи про дітей, вживайте слова «наші», «наш», а не «ваші», «ваш». Такий підхід ще раз нагадає батькам про те, що проблеми спільні і вирішувати їх треба у співпраці.

          Головна частина.

         Доповідь класного керівника на зборах слід виголошувати вільно.  Формулюйте свої думки коротко, лаконічно, проявляйте доброзичливість, тактовність,  уникайте менторського тону.

         Виступ класного керівника не повинен перебільшувати 20 хвилин. У виступі, метою якого є переконання  в якомусь питанні, основну увагу слід приділити логічності, чіткості, обґрунтованості головної думки. Використовуйте факти, переконуйте аргументами, правильно упорядкувавши і сформулювавши їх. Від викладення фактів переходьте до  висновків. Після вашого виступу виділіть час на запитання, обговорення вашої промови.

       Треба уважно і спокійно вислухати всі виступи і зауваження батьків, тактовно відповісти на запитання й висловити конкретні пропозиції.

        Не зводьте збори до повідомлення про успішність учнів та їх поведінку, обов’язково включіть до свого виступу питання  психолого-педагогічного лекторію для батьків.

        Після основної промови надайте слово запрошеним спеціалістам, гостям.

        Не втрачайте почуття міри. Не перевантажуйте збори теоретичними викладками, пам’ятайте, що збори відвідуються після робочого дня, тому  увагу батьків на одному питанні вам вдасться зосередити не більш як на 10-12 хвилин.

        Не затримуйте батьків більш ніж передбачено регламентом: оптимальний час  проведення зборів 1- 1,5 години.

       Особливою вимогою до педагогічного колективу в цей день має стати обов’язкова присутність на робочих місцях  всіх членів педагогічного колективу (заступників директора, вчителів - предметників, лікаря, психолога, соціального педагога), які зможуть відповісти на конкретні питання, що знаходяться в їх компетенції, при  необхідності надати батькам кваліфіковану консультацію чи допомогу.

       У деяких школах практикується відвідування батьківських зборів представниками адміністрації. Якщо у вашій школі немає такої практики, під час підготовки батьківських зборів порадьтесь з адміністрацією відносно питань, що, на ваш погляд, можуть викликати складності, та заручіться їх підтримкою на випадок таких ускладнень.

        Якщо є необхідність повідомити негативну інформацію про окремих учнів, не кажіть про це при всіх, попросіть батьків залишитися після зборів, «для того щоб порадитись відносно…», «для вирішення питань особистого характеру…» та ін. Батьки оцінять вашу делікатність і будуть налаштовані на співпрацю з вами.

 

Прийняття рішення зборів.

      Класні батьківські збори виявляють думки і точки зору як батьків, так і вчителів, виробляють колективні рішення і спільні єдині вимоги до навчання і виховання дітей.

      Рішення, прийняті батьківськими зборами, повинні бути оформлені протоколом. Протокол заповнюється при проведенні кожних батьківських зборів секретарем, обраним батьківським колективом. Після прийняття рішення зборів повинні бути підписи батьків.

       Аналогічний протокол складається при проведенні засідання батьківського комітету.  У ході зборів класний керівник повинен строго  фіксувати явку присутніх, з’ясувати причини відсутності окремих батьків.

      Рішення, прийняті на батьківських зборах, стосуються всіх членів батьківського колективу класу,  в тому числі і тих, хто з різних причин не з’явився на збори. Учитель має продумати механізм передачі інформації відсутнім батькам, ознайомити їх із змістом зборів та прийнятими рішеннями, зібрати підписи. Якщо класний керівник заздалегідь оповіщений про відсутність батьків, він повинен відразу визначити з ними терміни індивідуальної зустрічі, не чекаючи наступних зборів.

      Рефлексія.

      Заключна частина зборів має за мету зосередження уваги  батьків на узагальненні та рефлексії. Варто зробити її максимально приємною та позитивною: коротко підведіть підсумки всього сказаного на зборах, закличте до дії, дайте оптимістичний прогноз на майбутнє, подякуйте  за співпрацю.

      Для класного керівника дуже важливою є думка батьків про проведені збори. Рефлексія може проходити в різних формах: це вислови батьків, випуск «блискавки», оформлення колажу, інтерв’ю, елементи тренінгу тощо. Наприкінці  батьки оцінюють (усно або письмово)  значущість зборів, їх актуальність, корисність не тільки для всього класу, але і для себе особисто. Рефлексія сприяє критичному підходу педагога до оцінки власної діяльності, дає привід   для роздумів, адже ретельно підготовлені, змістовні, нестандартні за формою й актуальні за значенням батьківські збори можуть перевернути свідомість батьків, підвищити їх відповідальність, пробудити величезний виховний потенціал.

        Самоаналіз проведення зборів

       Після проведення батьківських зборів необхідно визначити індивідуальний запит кожної сім’ї, і спираючись на нього, вибудувати подальшу роботу з кожним конкретним учнем і класним колективом у цілому. Доречно також зробити самоаналіз проведених зборів.  

     Це допоможе уникнути помилок  у роботі з батьками, вдосконалити техніку проведення батьківських зборів.

 У період між зустрічами з батьками фіксуйте свої враження від індивідуальної роботи з сім’ями, відмічайте позитивну динаміку в навчанні, поведінці, спілкуванні з учнями та батьками. Проводьте моніторингові дослідження. Використовуйте ці матеріали на наступних зборах.

Зустріч з працівниками соціальної служби!

11 травня відбулася зустріч учнів 9 класів з в.о. директора РЦССДМ Штрик Н.Ф. та юристом Зайцевим Д.О.В ході зустрічі учні прослухали лекції "Насилля. Відповідальність неповнолітніх", "Молоді - про зайнятість", відповіли на запитання анкет "Моє відношення до скоєння насильства у суспільстві", "Життя без шкідливих звичок".

ПРОГРАМА правової освіти населення Черкаської області на 2016 – 2020 роки

                                                                                     ЗАТВЕРДЖЕНО  

                                                                                                                                              Рішення обласної ради

                                                                                                                                            від 19.02.2016  № 3-20/VII                  

1. Загальні положення

У період розбудови української держави важливим завданням                                −  є виховання гідного громадянина правової держави.

Правова освіта — цілеспрямована діяльність органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій щодо підвищення рівня знань про державу                 і право та практику застосування актів законодавства, виховання у громадян поваги до закону, прав людини, непримиренності до порушень законності                          і правопорядку, активності у боротьбі з ними.

Програма правової освіти населення Черкаської області на 2016−2020 роки (далі − Програма) базується на конституційних засадах і передбачає створення в області належних умов для отримання кожним громадянином необхідних йому правових знань та навичок, їх використання у трудовій діяльності та повсякденному житті.

Програма розроблена з урахуванням Указу Президента України                      від 18.10.2001 № 992 “Про Національну програму правової освіти населення”, визначає основні напрями правоосвітньої діяльності й першочергові заходи щодо їх реалізації.  

         Паспорт Програми наведено у додатку 1 до Програми.

2. Визначення проблеми, на розв’язання якої спрямована Програма

         Зважаючи на те, що стан правової свідомості і правової культури суспільства суттєво відстає від європейських стандартів, існує гостра проблема нігілістичного ставлення громадян до права і правових цінностей, що ними охороняються, залишається значною кількість правопорушень.

У зв’язку з цим, виникає потреба посилення виховної ролі правової освіти, формування високого рівня правової культури суспільства і кожної людини, здатної до сприйняття інноваційних процесів у суспільстві.

3. Визначення мети Програми

Метою Програми є підвищення загального рівня правової культури                   та вдосконалення системи правової освіти населення області, набуття громадянами необхідного рівня правових знань, формування у них поваги                    до права, залучення їх до участі в удосконаленні системи правової освіти.

         Програма визначає організаційне, матеріальне, фінансове та методичне забезпечення правової освіти.

4. Обґрунтування шляхів і засобів розв’язання проблеми,

строки виконання Програми

         Мету Програми передбачається досягти шляхом:

утвердження гуманістичних правових ідей, загальнолюдських                             та національних правових цінностей, високих моральних засад у суспільному житті;

          визнання правової освіти населення одним із основних чинників формування високої правосвідомості і правової культури окремих громадян                   та всього суспільства;

         активної участі в організації і здійсненні заходів із правової освіти населення органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, навчальних та культурних закладів, наукових установ, міжвідомчих координаційно-методичних рад з правової освіти населення, засобів масової інформації та поєднання комплексу заходів у сфері правової освіти,                           що здійснюються цими органами, організаціями, закладами і установами;

         органічного поєднання правової освіти із загальною середньою, професійно-технічною і вищою освітою;

         розроблення сучасної методологічної бази для реалізації усіх напрямів                                                 і форм правоосвітньої діяльності;

         надання правової освіти навчальними закладами як державної,                       так  і інших форм власності;

         поліпшення умов для здійснення творчої, благодійної та іншої                         суспільно-корисної діяльності у сфері правової освіти;

         залучення громадян до участі в удосконаленні системи правової освіти;

         сприяння самоосвіті населення з питань права і держави;

         забезпечення відкритості правової інформації, доступу всіх верств населення до її джерел;

         систематичного і безперервного поширення серед населення знань                     про державу, у тому числі, шляхом оприлюднення в офіційних виданнях, інших засобах масової інформації нормативно-правових актів, видання офіційних збірників актів законодавства та коментарів до них, широкого розповсюдження правової літератури.

Строк виконання Програми − п’ять років (з 2016 по 2020 роки).

5.  Основні завдання та очікувані результати Програми

         Основними завданнями Програми є:

         підвищення рівня правової підготовки населення, насамперед учнівської та студентської молоді, громадян, які перебувають на державній службі, викладачів правових дисциплін;

         створення належних умов для набуття громадянами знань про свої права, свободи та обов’язки;

         широке інформування населення про правову політику держави                          та законодавство;

         забезпечення вільного доступу громадян до джерел правової інформації;

         вдосконалення системи правової освіти населення.

         Реалізація Програми сприятиме:

         підвищенню рівня правової культури як окремих громадян,                             так  і суспільства в цілому;

         формуванню у громадян поваги до права, гуманістичних правових ідей, загальнолюдських та національних правових цінностей, а також подоланню правового нігілізму;

         поліпшенню якості підготовки викладачів правових дисциплін                           та підвищення ефективності викладення цих дисциплін у загальноосвітніх навчальних закладах;

         підвищенню рівня правової поінформованості населення.

         Результативні показники реалізації Програми наведені у додатку                                 2 до Програми.

6. Основні напрями реалізації Програми

         Правова освіта є складовою частиною системи освіти і має на меті формування високого рівня правової культури та правосвідомості особистості,                 її ціннісних орієнтирів та активної позиції як члена громадянського суспільства.

Правова освіта населення починається у сім’ї, дошкільних навчальних закладах, де дітям надаються початкові знання про норми поведінки, звички щодо їх виконання, виховується повага до батьків, вчителів, людей похилого  віку та інших осіб, формуються алгоритми морально-правової поведінки, нетерпимість до порушників норм права, почуття відповідальності за свою поведінку.

У дошкільних навчальних закладах правове навчання, як правило, носить характер гри, вона здійснюється на основі програм, рекомендацій і методичних вказівок, які затверджуються Міністерством освіти і науки України                                  за погодженням з Міністерством юстиції України, а також, Департаментом освіти і науки облдержадміністрації за погодженням з Головним територіальним управлінням юстиції у Черкаській області.

Головне територіальне управління юстиції у Черкаській області надає методичну допомогу представникам державних органів у реалізації програми правової освіти населення; консультує їх з питань підготовки навчально-тематичних планів, програм, посібників, визначення форм і методів правового навчання; дає рекомендації щодо його вдосконалення.

Надалі правова освіта надається загальноосвітніми,                         професійно-технічними, вищими навчальними закладами і закладами післядипломної освіти.

Обсяг і зміст обов’язкового курсу з правознавства визначається                          для загальноосвітніх навчальних закладів потребою суспільства у вихованні правосвідомого громадянина, а для професійно-технічних, вищих навчальних закладів і закладів післядипломної освіти − високими вимогами до кваліфікації працівників.

Департаментом освіти і науки облдержадміністрації вивчається                                та аналізується стан викладання правових дисциплін у закладах освіти області, вживаються заходи щодо покращення викладання.

Головне територіальне управління юстиції у Черкаській області перевіряє стан правової освіти у навчальних закладах, надає їм необхідну методичну допомогу; вносить в установленому порядку пропозиції щодо вдосконалення роботи, пов’язаної з вивченням права у вищих, професійно-технічних, загальноосвітніх навчальних закладах, закладах підвищення кваліфікації                          та перепідготовки кадрів.

У середніх загальноосвітніх, професійно-технічних, вищих навчальних закладах і закладах післядипломної освіти здійснюється широка позакласна, правоосвітня та правовиховна робота, до якої залучаються вчені-юристи,        юристи-практики, працівники правоохоронних органів, управлінь юстиції, громадських організацій правозахисного спрямування, інші фахівці.

Головне територіальне управління юстиції у Черкаській області  бере участь у проведенні семінарів, конференцій, олімпіад, конкурсів та інших навчально-методичних заходів.

Підготовка викладачів правових дисциплін для загальних                       навчально-виховних, професійних навчально-виховних закладів, вищих навчальних закладів відповідно до потреб здійснюється вищими навчальними закладами області за замовленням Департаменту  освіти і науки облдержадміністрації, місцевих органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування.

Головне територіальне  управління юстиції у Черкаській області  бере участь у проведенні ліцензійної та акредитаційної експертизи спеціальності «правознавство», поточних перевірках дотримання державних вимог                     щодо провадження освітньої діяльності у вищих навчальних закладах,                        що здійснюють підготовку юристів.

У всіх навчальних закладах в області незалежно від форм власності, обласному центрі перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, керівників державних підприємств, установ та організацій обов'язково вивчаються питання держави і права, проводяться заняття з питань практичного застосування законодавчих та нормативно-правових актів.

З метою задоволення потреб працівників у правових знаннях в процесі виконання ними своїх трудових функцій і завдань, прийняття рішень, реалізації наданих прав і обов’язків на підприємствах, в установах і організаціях усіх форм власності здійснюється правове навчання.

Складовою частиною правової освіти є самоосвіта громадян з питань держави і права.

Розроблення пропозицій щодо координації діяльності органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об’єднань громадян, навчальних закладів та закладів культури, наукових установ, видавництв та видавничих організацій, засобів масової інформації у сфері правової освіти, а також, надання методичної допомоги у проведенні цієї діяльності здійснює Всеукраїнська міжвідомча координаційно-методична рада               з правової освіти населення та відповідно обласна міжвідомча координаційно-методична рада з правової освіти населення.

Обласна міжвідомча координаційно- методична рада з правової освіти населення діє з метою оперативного вирішення питань, координації                                  і методичного забезпечення правової освіти в області.

         Місцеві органи виконавчої влади і органи місцевого самоврядування                  в області за поданням відповідних управлінь юстиції утворюють районні, міські міжвідомчі координаційно-методичні ради з правової освіти, затверджують Положення про них, вирішують інші питання щодо організаційного                                  і матеріально-технічного забезпечення їх діяльності.

Методичне забезпечення правової освіти в області здійснюють Департамент освіти і науки облдержадміністрації, Головне територіальне управління юстиції                 у Черкаській області. Спільно визначаються прогресивні принципи, форми                     й методи правового навчання і виховання та інформування громадян, проводяться конференції, семінари та інші заходи з залученням засобів масової інформації, спрямовані на підвищення якості правової освіти.

Для здійснення правової освіти в області використовуються друковані                  та аудіовізуальні засоби масової інформації. Обласна державна телерадіомовна компанія, місцеві газети систематично інформують населення про національне законодавство та міжнародні нормативно-правові акти, які діють в Україні,              про діяльність органів законодавчої, виконавчої та судової влади, а також,                 про стан правопорядку та профілактики боротьби з правопорушеннями, особливо серед неповнолітніх. Для надання кваліфікованої правової освіти населенню засобами масової інформації можуть створюватись загальні                           і навчальні телевізійні і радіомовні канали, випуски, журнали,                                           а також, запроваджуватися сторінки, рубрики та інші форми надання правової інформації.

Заклади культури (центри культури та дозвілля, будинки культури, кінотеатри, бібліотеки та інші) здійснюють цілеспрямовану правоосвітню                    та правовиховну діяльність. З цією метою ними, за участю органів юстиції, навчальних закладів на громадських або договірних засадах проводяться виставки юридичної літератури, зустрічі тощо.

         Заходи Програми наведені у додатку 3 до Програми.

7. Фінансове забезпечення програми

Загальний обсяг фінансування – 82500,0 грн. на 5 років.

Фінансове забезпечення Програми здійснюється за рахунок асигнувань, передбачених в обласному бюджеті, інших місцевих бюджетах по галузі «освіта» та інших джерел, не заборонених чинним законодавством.

         Ресурсне забезпечення Програми наведено у додатку 4 до Програми.

         Фінансово-економічне обгрунтування проведення заходів Програми наведено у додатку 5 до Програми.

8. Координація і контроль за виконанням Програми

         Координацію виконання Програми здійснює Головне територіальне управління юстиції у Черкаській області.

Основними формами контролю за реалізацією заходів, передбачених Програмою є:

         Рішення обласної ради про встановлення контролю за ходом реалізації Програми;

         щорічна звітність структурних підрозділів облдержадміністрації, виконкомів міських рад міст обласного значення, райдержадміністрацій                      та інших виконавців про стан виконання відповідних заходів Програми. Здійснення аналізу ходу виконання Програми та прийняття додаткових заходів, спрямованих на досягнення мети програми;

         залучення засобів масової інформації для висвітлення ходу реалізації Програми, виявлення проблем та недоліків;

         Відповідальним виконавцем Програми є Головне територіальне   управління юстиції у Черкаській області.

         Виконавці програми звітують Головному територіальному  управлінню юстиції у Черкаській області про хід виконання Програми щорічно до 20 січня.

Узагальнену інформацію про хід та результати Програми Головне територіальне управління юстиції у Черкаській області подає щорічно                                   до 10 лютого облдержадміністрації та обласній раді.

Керівник секретаріату                                                                      В. Мовчан

Психологічні вимоги до уроку через призму оновленої освіти

Не навчайте дітей так, як навчали вас,вони народилися в інші часи...

Сучасні учні - не гірші й не кращі  за тих школярів, яких ми недавно вчили…

вони просто інші…

Дослідження, проведені психологами Гарвардського університету, показали, що успіх на 85 % залежить від особистісних якостей, правильного вибору лінії поведінки, і лише на 15 % визначається наявними знаннями

Психологічні вимоги до уроку:

1. Організувати й здійснити сприймання, усвідомлення, запам’ятовування та осмислення навчальної інформації.

2. Розвивати довільну й післядовільну увагу учнів, зосереджувати її на найскладніших і найвідповідальніших моментах (поняттях, правилах, законах).

3. Застосовувати мнемонічні прийоми (механічні й смислові) запам’ятовування під час занять, тренування вмінь на уроці, а також виконання домашніх завдань.

4. Сприяти розумовому вихованню та самовихованню особистості під час навчання.

Для підвищення мотивації до навчання:

-  забезпечити в учнів відчуття просування вперед, переживання успіху в діяльності, для чого необхідно правильно підбирати рівень складності завдань і заслужено оцінювати результат діяльності, коментуючи їх;

-  використовувати всі можливості навчального матеріалу для того, щоб зацікавити учнів, ставити проблеми, активізувати самостійне мислення;

- організовувати співробітництво учнів на уроці, взаємодопомогу, позитивне ставлення класу до предмета й навчання в цілому;

- самому правильно формувати стосунки з учнями, бути зацікавленим у їхніх успіхах, мати авторитет;

-  бачити індивідуальність кожного учня, мотивувати кожного, спираючись на вже наявні в учня мотиви.

Для підвищення ефективності уроку:

1. Зробіть мету уроку метою учнів.

2. Формулюйте мету, орієнтуючись на потреби й інтереси учнів.

3. Серйозно ставтеся до організації уроку.

4. Орієнтуйте учнів на самооцінку діяльності.

5. Запитуйте в учня: «Ти задоволений результатом?», кажіть замість оцінки: «Ти добре впорався з роботою».

6. Якнайчастіше ставте учнів у ситуацію вибору.

7. Зробіть ситуацію успіху досяжною для кожного учня. Вибирайте такі завдання, під час виконання яких учні частіше досягають успіхів, ніж невдач.

8. Практикуйте роботу в групах, парах.

-  Після вивчення складного матеріалу попросіть учнів перевірити себе в засвоєнні нового матеріалу, пояснюючи його одне одному.

- Пропонуйте дітям заздалегідь придумати питання для однокласників і ставити їх на уроці.

- Дозволяйте й підтримуйте роботу в парах за зразком «устигаючий і відстаючий учні».

9. Щоб запобігти порушенню дисципліни на уроці, створіть умови для підвищення якості знань учнів та їхньої самоповаги.

- Учіть позитивного ставлення до себе.

- Обговорюючи провину учня, говоріть тільки про те, що трапилося, не наклеюйте ярлика: «Ти, як завжди…»

10. Не підсилюйте напруження ситуації.

- Контролюйте свої негативні емоції.

- Не дозволяйте собі спалахів агресії, таких як лемент, приниження, сварка.

- Не обговорюйте ситуацію в стані збудження, дайте «охолонути» собі й учню.

- Проводьте час від часу загальні дискусії про порушення поведінки, щоб пояснити, що є прийнятним у певних ситуаціях, а що - ні.

11. Враховуйте вікові особливості учнів у розвитку їх особистості та пізнавальної сфери.

12. Не поважайте менше тих учнів, які мають низькі результати з вашого предмета. Може, їм просто не подобається та наука, яку ви викладаєте. Можливо, не мають часу на досягнення високих показників, бо беруть постійну участь у конкурсах і олімпіадах з інших предметів.

13. Якщо ви отримуєте задоволення від своїх уроків, стилю, - ви не дарма здійснюєте педагогічну діяльність.