понеділок, 30 січня 2017 р.

Рекомендації психолога щодо підвищення самооцінки

1. Намагайтеся створити добрі стосунки у спілкуванні з підлітком, бо їх відсутність – це причина виникнення тривожності у дитини.
2. Поважайте індивідуалізм підлітка, бо його зневага веде до появи самотності дитини.
3. Стверджуйте загальнолюдські цінності – це стане на допомогу під час появи у підлітка думок про самотність або втрати друга (друзів).
4. Частіше нагадуйте "важким” підліткам про їхні позитивні якості – це допоможе уникнути в їхній свідомості закріплення негативних оцінок щодо них самих та формування низької самооцінки.
5. Навчайте підлітка поважати свою гідність, розуміти свої вчинки, виховувати самоповагу, позитивне ставлення, розуміння, терплячість до оточуючих, їхніх оцінок щодо самого підлітка.
6. Сприяйте розвитку процесу самореалізації – активній праці самого підлітка щодо розвитку своєї особистості.
7. Створюйте умови щодо формування у підлітків інтересу до того, якими вони стануть у майбутньому – це могутній фактор саморозвитку "важкого” учня.

8. Допомагайте "важким” підліткам знайти свої життєві цілі – це зможе усунути багато проблем під час їхнього виховання.

неділю, 29 січня 2017 р.

Поради психолога по підготовці до ДПА

 Як краще підготуватися до іспитів
1.   Приберіть усе зай­ве і те, що відволікає вашу увагу від безпосе­редньої мети—підготов­ки до іспиту. Заховайте від себе книжки, диски, те­лепрограму, відключіть телефон. Суворо скажіть собі: з 9-ої до 12-ої дня я повинен вивчити стільки-то.
2.   Почніть вчити з важких, незрозумілих тем, а легкі залишайте під кінець. Якщо складну тему відкладати на потім, вона висітиме, як дамоклів меч, не даючи вам спокою. В результаті якість запам'­ятовування тем, які дають­ся складно, різко знижуєть­ся, якщо не зводиться до нуля. Виникає це тому, що ви намагаєтесь відкласти нерадісний момент.
3.  Справжня мати на­вчання — не повторювання, а використання.
Не тримайте знання в собі, як в сейфі. Поділіться ними з дзеркалом, улюбленим собакою, батьками чи друзями. Можете час від часу робити репетицію іспиту: зробіть невеликі картки з номерами білетів, витягайте їх і відповідай­те. Відповідайте вдумливо і серйозно, бо добра репе­тиція, — запорука успіш­ної вистави.
4. Запам'ятовувати матеріал треба осмисле­но, а не механічно. 
Не зубріть — це довго і дає ус­кладнення: варто пере­хвилюватися, забути хоч одне слово, як текст, вив­чений таким способом, зітреться. Краще двічі прочитаний та переказа­ний, ніж п'ять разів прочи­таний без переказу. Вста­новіть  логічну послідовність. Розбийте мате­ріал на смислові частини та знайдіть в кожній клю­чову фразу.
5.  Чергуйте розумо­ву діяльність з фізич­ною. Не доводьте себе до повного знесилення й упа­ду сил дізнанням науки. Не забувайте, що відпочи­нок теж необхідний. Не за­боронена корисна праця на благо сім'ї: помийте підлогу, сходіть до мага­зину.
6.  Почніть вчити матеріал зранку,  поки «свіжа» голова. Займа­тися в останню ніч чи добре виспатися — справа індивідуальна. У людини, яка виспалась, голова працює краще, ніж у того, хто не відпочив.


На іспиті
1. Ніхто не має сумніву, що ви до­бре знаєте всі напрямки сучасної
моди, 
але більшість викладачів люди консервативні. Тому всі ультрасучасні
речі та екстравагантне вбрання краще зберегти для інших випадків, а для іспи­ту вибрати щось відповідно до ситуації. Бажано, щоб в вашому одязі переважа­ли теплі відтінки: рожеві, оранжеві, жовті, жовто-зелені. Це налаштовує на доброзичливе ставлення.
2. Вчитель завжди бажає вам успіхуНамагайтесь навіяти собі те, що
в
чителі зовсім не хочуть нікого «загрузити». Більшість із них у шкільні та
студентські роки теж хвилювалися, скла­даючи іспити. І в них трусилися руки,
коли вони тягли білет, калатало серце і перехоплювало подих при відповіді.
3.   Від усмішки стане всім світліше! Тому посміхайтесь щиро і від всієї душі, і тоді перший контакт з викладачем буде добрим. Відповідаючи, намагайтесь ди­витися не з-під лоба на викладача, а відкрито.
4.   Якщо вам ставлять запитання, це не значить, що вас хочуть «загрузити». Як правило, ці запитання уточнювальні і в них уже є відповідь, або її ча­стина. Тому геть сумніви і хвилювання. Зробіть глибокий повільний вдих і видих. Не поспішайте видавати перше, що прийде вам на думку. Про вас не подума­ють поганого, якщо ви скажете: «Дайте мені трохи подумати, будь ласка!» Ви встигнете заспокоїтися, і відповідь з'я­виться сама по собі.


ЗНО: ПОРАДИ СТАРШОКЛАСНИКАМ
Хочете швидко впоратися з тестом у на­пруженій екзаменаційній атмосфері?
1. Почніть готуватися до тестування за­здалегідь.
2. Повторіть увесь навчальний матеріал.
3. Використовуйте підручники та посібни­ки, рекомендовані Міністерством освіти і нау­ки України.
4. Перед офіційним тестуванням варто спро­бувати пройти якнайбільше опублікованих тес­тів — просто заради тестування. Це дасть вам змогу краще ознайомитися з типовими кон­струкціями тестових завдань.
5. Поспішайте! Тренуйтеся із секундоміром у руках. Засікайте час виконання тестів, змен­шуйте його. Без обмежень, що змушують пра­цювати в максимально швидкому темпі, без імі­тації змагальної ситуації неможливо подолати стрес, що його викликає будь-яке тестування.
6. Дотримуйтеся всіх рекомендацій, як пра­вильно розв'язувати окреме завдання або тест за­галом. Наприклад, не слід двічі перечитувати ма­лозрозумілу інструкцію, а потрібно одразу ж про­дивитися варіанти відповідей. Вам стане зрозуміліше, що саме слід робити.
7. Пропускайте! Треба навчитися пропускати важкі або незрозумілі завдання.
Пам'ятайте: у тесті завжди знайдуться такі, з якими ви обов'язково впораєтеся. Просто не­розумно не добрати балів лише тому, що ви не ді­сталися до «своїх» завдань, а застрягли на тих, сенс яких вам не відомий.
8. Угадуйте! Якщо ви невпевнені у виборі відповіді, довіряйте своїй інтуїції. Така довіра, як правило, збільшує набрані бали.
9. Виключайте! Багато завдань можна швидше вирішити, якщо не шукати правильну відповідь одразу, а послідовно виключати ті, які не під­ходять. Цей метод дозволяє концентрувати ува­гу лише на одній-двох ознаках (це легко), а не одночасно на п'ятьох-сімох (що набагато склад­ніше).
10. Скорочуйте вибір! Якщо кілька відповідей (1—2) із чотирьох або п'яти варіантів здаються вам зовсім невідповідними, а інші — більш при­йнятними, то в цьому випадку правильніше буде не пропускати це завдання, а намагатися обрати відповідь навмання. Завдяки такій тактиці ви отримаєте більше балів.
11. Думайте лише про поточне завдання! Коли ви бачите нове питання, забувайте все, що бу­ло в попередньому. Зазвичай завдання в тес­тах не пов'язані одне з одним, тому знання, які ви застосували в одній задачі (уже розв'язаній) не допомагають, а тільки заважають сконцентру­ватися і правильно вирішити наступне питання. Забудьте про невдачу в попередньому завданні, 
якщо воно виявилося вам не до снаги. Думайте лише про те, що кожне нове завдання — це шанс набрати бали.
12.Читайте завдання до кінця! Поспіх не має призводити до того, що ви намагатиметеся зро­зуміти умови завдання за «першими словами» і добудовувати його закінчення у власній уяві. Через це ви можете припуститися помилок у най­легших завданнях.
13. Не засмучуйтеся! У будь-якому професійно підготовленому тесті — чимало завдань, з якими ви просто не зможете впоратися (так запланова­но). Ба,  більше: ніхто не повинен виконати всіх 100 % вправ! Тому немає сенсу розхлюпувати емоційну енергію на передчасну досаду.
Навіть якщо вам здається, що ви зробили за­надто багато помилок і просто завалили тест, па­м'ятайте, що дуже часто таке відчуття є помилко­вим: при порівнянні ваших результатів з іншими може з'ясуватися, що решта схибила ще більше. У підсумку ви одержите якщо не найвищий тес­товий бал, то цілком пристойний. Ця установка особливо знадобиться «цілковитим відмінникам», які звикли при звичайних методах контролю до­магатися максимального результату. Якщо ви хо­чете стати класним «тестовим бійцем», учіться не тільки завдавати удари, але й «тримати» їх.
14. Заплануйте два кола! Розрахуйте середній час на кожне завдання таким чином, щоб за дві третини (максимум три чверті) сеансу пройти всі завдання «по першому колу». Тоді ви встиг­нете набрати максимум балів, виконуючи легкі завдання, а потім зможете подумати й про важ­кі, які вам довелося спочатку пропустити.
15. Напередодні обов'язково виспіться! Багато хто вважає: щоб повністю підготуватися до іспи­ту, не вистачає останньої ночі. Це неправильно. Не треба перевтомлюватись. Навпаки, зве­чора прогуляйтесь, перед сном прийміть душ.
Виспіться якнайкраще, щоб прокинутися з від­чуттям бойового настрою.
16. Згадайте все! Отже, ви в кабінеті, де про­водять тестування. Якщо хвилюєтеся, то заплющте очі, розслабтеся, згадайте на хвилинку щось смішне або приємне. Після того, як опануєте себе, уважно прочитайте запитання. Не може бути, щоб ви абсолютно нічого не знали. Просто не буває такого! Тому не втрачайте надії й не ля­
кайтеся в першу хвилину. Почніть із питання, яке знаєте краще. Поступово згадаються й інші (принаймні дещо — точно). Не знаєте відповіді — залиште запитання й переходьте до на­ступного. Повернетеся до нього пізніше.
17. Забудьте про шпаргалки! Техніка спи­сування — в кожного своя. Хоча, попри всі хит­рощі, як правило, екзаменатор усе бачить (за статистикою — у 9 випадках із 10). Після того, як ви хоча б одним оком зазирнете у шпаргалку,
у вас трястимуться руки, й усе змішається в го­лові мінімум хвилин на 10. Річ у тім, що обсяг безпосередньої пам'яті при такому стресі змен­шується, тому доведеться підглядати ледь не кож­не слово. А це вже невиправданий ризик.
18. Цікаво знати! Тезі у перекладі з англій­ської означає «перевірка». Цей термін у 1899 році ввів американський психолог Джеймс Кейтель, хоча тести як прийом оцінювання у навчальних закладах уперше стали використовувати у Ве­ликобританії ще в 1864 році. Від інших методів і прийомів оцінювання тестування відрізняєть­ся найбільшою об'єктивністю, меншим часом на перевірку відповідей, сприяє дотриманню єд­ності вимог, перешкоджає випадковості при оці­нюванні знань.

                                                          Щасти вам!

суботу, 28 січня 2017 р.

Правила педагогічного спілкування у взаємодії з учнями


         Дотримання правил педагогічного спілкування у взаємодії з учнями вбереже педагога від багатьох труднощів та помилок, які підстерігають його в практичній діяльності.

- Успіх педагогічної діяльності насамперед залежить від культури спілкування.
- Моделюйте спілкування не «від себе», а від дітей, їх потреб та інтересів.
- Орієнтуйте своє педагогічне мовлення на конкретного учня, а не на абстрактну групу.
- Використовуйте різні види спілкування.
- Спілкуйтесь із дітьми на взаємних інтересах, проте не організовуйте спілкування «по вертикалі», зверху вниз.
- Постійно враховуйте психологічний стан окремих вихованців і колективу загалом.
- Дивіться на себе збоку, постійно аналізуйте свої вчинки й дії.
- Умійте слухати дітей, зважайте на їх думку.
- Намагайтесь зрозуміти настрій дитини і на цій основі моделюйте спілкування з ними.
- Спілкування не повинно призводити до конфліктів, а попереджувати їх.
- Не принижуйте людську гідність.
- Спілкування має бути систематичним. Не залишайте поза увагою «незручних» для вас дітей.
- Будьте ініціативним у спілкуванні.
- У процесі спілкування враховуйте стать вихованців.
- Уникайте штампів, постійно шукайте нові форми, засоби, методи і прийоми.
- Долайте негативні установки стосовно конкретного учня.
- У процесі спілкування уникайте абстрактної критики, оскільки це породжує опір.
- Якомога частіше усміхайтеся: це викликає позитивні емоції, спонукає до продуктивного спілкування.
- У процесі вашого спілкування частіше висловлюйте схвалення, заохочення.
- Відкрито виявляйте в дитячому колективі своє ставлення до вихованців.
- Постійно розвивайте свою комунікативну пам'ять, запам'ятовуючи педагогічні ситуації, їх перебіг.

пʼятницю, 27 січня 2017 р.

Зустріч з лікарем

   26-27 січня відбулися зустрічі учнів 6-8, 9-10 класів із сімейним лікарем ЦРЛ Дриженко Тетяною Іванівною «Ранні статеві стосунки та їх наслідки». Лікар  ознайомила учнів із характерними особливостями підліткового віку, дала практичні поради щодо вирішення складних життєвих ситуацій у підлітковому віці та як дбати про радісне майбутнє.
          

Рекомендації вчителям щодо поліпшення поведінки підлітка

 1. Пошук і знаходження шляхів підвищення мотивації до навчання у слабких учнів:
– винагорода дітей за досить незначний прогрес під час навчальної діяльності, а не за досконалість в ній;
- активне заохочення в творчій діяльності, в спорті, в різних шкільних заходах тощо.
2. Виховання теплих почуттів до школи у слабких учнів:
– дозволяти дітям брати участь у найважливіших справах школи, наділивши їх певною часткою відповідальності.
3. Не присвоювати дітям ніяких ярликів, спиратися на заохочення, підтримку, а не на покарання:
– не бажано розділяти учнів (шляхом оголошень оцінок чи розподілу по групах), бо діти позбавляються необхідної мотивації;
- корисно знаходити сильні сторони слабких учнів і хвалити їх за те, що їм вдається.
4. В роботу школи включати більше елементів, що задовольняють соціальні інтереси підлітків:
- розширювати позашкільні форми діяльності підлітків;
– залучати їх до організації такої діяльності;
– прикладом, шляхом бесід виховувати у підлітків усвідомлення, прийняття шкільних цінностей та норм.


Закони Інтернету: як вижити в мережі?


Правило № 1
Завжди пам'ятайте про одне: все, що ви напишете або зробите в Інтернеті, може стати надбанням громадськості.Не викладайте фотографії або відео, про які пізніше ви зможете пошкодувати. Навіть якщо ви відправили своїй близькій людині відверте фото, в якийсь момент ви зможете його знайти в відкритому доступі через махінації шахраїв або хакерів.
Правило № 2
Не будьте впевнені на 100% в надійності паролів і налаштувань конфіденційності. Будь-який хакер, маючибажання, може підібрати комбінацію, яка дозволила б йому розкрити всі ваші особисті архіви. Тому ніколи і ні за яких обставин не передавайте через Інтернет дані ваших банківських рахунків або будь-яку іншу особисту інформацію.
Правило № 3
Не реєструйтеся на сумнівних сайтах. Справа в тому, що сучасні бази даних, які відповідають за мережу, багато в чому перетинаються між собою. Тому в один прекрасний момент вашому другові чи колезі може прийти запрошення від вашого імені на сайт непристойного змісту.
Правило № 4
Якщо ви коли-небудь здійснювали покупку через он-лайн системи, то майте на увазі, що всі ваші витрати за цим рахунком фіксуються у вашій он-лайн «бухгалтерській історії», яка в один момент завдяки випадку (або чужому злому наміру ) може стати надбанням громадськості.
Правило № 5
Ваші дані не зникають з Інтернету, навіть якщо ви їх видалили. Ви ніколи не зможете затерти з Інтернету файл, який ви випадково виклали, а потім, виявивши помилку, вирішили видалити. Тому будьте уважні, щоб не стати жертвою Інтернет-провокацій чи шантажу.
 

вівторок, 24 січня 2017 р.

Правила, яких має дотримуватися вчитель щодо невстигаючих учнів

Правила, яких має дотримуватися вчитель щодо невстигаючих учнів

  • Не ставте невстигаючого учня в несподівану ситуацію «запи­тання — відповідь»; дайте учневі можливість підготуватися та обмір­кувати відповідь.
  • Бажано, щоб учень відповідав не усно, а письмово.
  • Засвоєння великого за обсягом, різноманітного складного матеріалу не давайте відраду; розділіть його на окремі інформацій­ні шматки і подавайте поступово, в міру засвоєння.
  • Не примушуйте невстигаючих учнів відповідати новий, тіль­ки-но засвоєний на уроці матеріал; відкладіть опитування на нас­тупний урок, дайте учневі можливість опрацювати його вдома.
  • Шляхом правильної тактики опитувань і заохочень (не лише оцінкою, а й зауваженнями типу «відмінно», «молодець», «розумни­ця» тощо) формуйте в учня впевненість у власних силах, у своїх знаннях, у можливості вчитися; ця впевненість допоможе учневі в екстремальних, стресових ситуаціях іспитів, контрольних, олімпіад тощо.
  • Тактовно оцінюйте невдачі учня, адже він сам дуже болісно їх сприймає.
  • Під час підготовки відповіді давайте час для перевірки та виправлення написаного.
  • Якомога менше відволікайте учня, його увагу, створюйте спокійну, а не неврозну обстановку. 

понеділок, 23 січня 2017 р.

Поради психолога по підготовці до ЗНО та ДПА


 Як краще підготуватися до іспитів.
1.   Приберіть усе зайве і те, що відволікає вашу увагу від безпосередньої мети—підготовки до іспиту. Заховайте від себе книжки, диски, телепрограму, відключить телефон. Суворо скажіть собі: з 9-ої до 12-ої дня я повинен вивчити стільки-то.
2.   Почніть вчити з важких, незрозумілих тем, а легкі залишайте під кінець. Якщо складну тему відкладати на потім, вона висітиме, як Дамоклів меч, не даючи вам спокою. В результаті якість запам'ятовування тем, які даються складно, різко знижується, якщо не зводиться до нуля. Виникає це тому, що ви намагаєтесь відкласти нерадісний момент.
3.  Справжня мати навчання — не повторювання, а використання.
Не тримайте знання в собі, як в сейфі. Поділіться ними з дзеркалом, улюбленим собакою, батьками чи друзями. Можете час від часу робити репетицію іспиту: зробіть невеликі картки з номерами білетів, витягайте їх і відповідайте. Відповідайте вдумливо і серйозно, бо добра репетиція, — запорука успішної вистави.
4. Запам'ятовувати матеріал треба осмислено, а не механічно. 
Не зубріть — це довго і дає ускладнення: варто перехвилюватися, забути хоч одне слово, як текст, вивчений таким способом, зітреться. Краще двічі прочитаний та переказаний, ніж п'ять разів прочитаний без переказу. Встановіть  логічну послідовність. Розбийте матеріал на смислові частини та знайдіть в кожній ключову фразу.
5.  Чергуйте розумову діяльність з фізичною. Не доводьте себе до повного знесилення й упаду сил дізнанням науки. Не забувайте, що відпочинок теж необхідний. Не заборонена корисна праця на благо сім'ї: помийте
підлогу, сходіть до магазину.

6.  Почніть вчити матеріал зранку,  поки «свіжа» голова. Займатися в останню ніч чи добре виспатися — справа індивідуальна. Але, як відомо, перед смертю не надихаєшся, а у людини, яка виспалась, голова працює краще, ніж у того, хто не виспався.

Як поводитися, якщо ви загубилися


Ці рекомендації складені для дітей з урахуванням того, що у дитини немає з собою мобільного телефону, за яким він може зв'язатися з батьками або з поліцією за номером 102
 
На вулиці
1) Зупинитися
Насамперед, якщо ви загубилися - мінімізуйте пересування. Зупиніться, коли зрозуміли, що батьків або супроводжуючих дорослих немає поруч.
2) Озирнутися
Подивіться навколо, чи не видно батьків.
3) Покричати
Не соромтеся голосно покликати маму чи тата, можливо, вони почують ваш голос.
4) Підійти до поліцейського або охоронцеві
Якщо ви перебуваєте в місті і поряд є співробітник поліції або охоронець сусіднього магазину, торгового центру, підійдіть і скажіть, що ви загубилися.
Важливо: Не треба йти далеко, якщо поліцейського або охоронця немає в поле зору. Якщо ви в торговому центрі на другому поверсі, а охоронець був на першому, чи не спускайтеся на перший поверх.
5) Попросіть допомоги у людини з дитиною
Якщо поруч немає поліції або охорони, наступний дорослий, до якого ви можете звернутися - людина з дитиною.
Важливо: Нікуди не йдіть з цією людиною. Якщо дорослий запропонує відвести вас додому або до мами і тата, твердо скажіть, що будете чекати маму і тата там, де загубилися. Попросіть зателефонувати їм і пояснити, де вас знайти.
 
                                                              У транспорті
1) Вийти на найближчій станції
Якщо ви встигли сісти у вагон метро або електрички, автобус або тролейбус, а батьків немає, виходьте на найближчій зупинці і стійте там.
Важливо: в метрополітені в центрі залу на найближчій станції підійдіть до колони SOS і зверніться по медичну допомогу. Також можна підійти до співробітника поліції або працівникові метрополітену. Нікуди не виїжджайте з найближчої станції. Якщо батьки увійшли в вагон і поїхали, а ви не встигли, залишайтеся на тій станції, на якій були. Не треба їхати за батьками.
 
                                                            На дачі і в лісі
1) Візьміть з собою і попросіть батьків взяти повністю заряджений мобільний телефон.
2) Візьміть з собою свисток, шоколад, пляшку води.
Якщо ви заблукаєте і будете довго кликати на допомогу, у вас сяде голос. Простіше використовувати свисток, щоб дати про себе знати. Шоколад займає мало місця і швидко втамовує голод, водою можна промити рану.
Важливо: Не підходьте до природних відкритим водоймам без дорослих.
3) Залишайтеся на місці.
4) Озирніться і покличте дорослих або свистите в свисток.
5) Якщо ніхто не відгукнувся, а в поле зору є стежка, можна вийти на стежку і стояти там. 

Правила безпеки для дітей!


- Пам’ятай про телефони спеціального та негайного виклику: 101 (народна служба порятунку); 102 (міліція); 103 (швидка допомога)-Необхідно знати напам’ять адреси, номери телефонів та імена людей, яким ти довіряєш, які піклуються про тебе (батьки, рідні, близькі люди)
-Знай номери дільничного інспектора, соціальної служби, телефону довіри.
-Нікому не дозволяй принижувати та ображати тебе.
- Не принижуй та не ображай інших, будь коректним і витриманим у спілкуванні.
-Не ходи в пізній час один (одна) по вулиці.
-Ніколи не розмовляй з незнайомими людьми, нікуди з ними не йди, нічого у них не бери, не сідай в автомобіль.
-Якщо тобі загрожуватиме небезпека, тікай і привертай до себе увагу.
-Не сідай з незнайомцями до ліфту.
-Не впускай в помешкання незнайомців, якщо ти один (одна) дома.
-Знай, де знаходиться твоє свідоцтво про народження (твій паспорт).
-Якщо з тобою трапиться щось недобре, негайно розкажи людям, яким ти довіряєш.
Не залишайся наодинці зі своєю проблемою – звернись по допомогу!




пʼятницю, 20 січня 2017 р.

Як на дітях позначаються сварки батьків


Суперечки та сварки неминучі в будь-яких взаєминах, і стосунки між подружжям не виняток. Однак коли у вас з'являються діти, слід бути обережними у своїх реакціях, оскільки вони здатні зробити домашню атмосферу похмурою та загрозливою, а дітей безпорадними татривожними. Далі описані варіанти довгострокового, а також безпосереднього впливу батьківських сварок на незміцнілу свідомість дітей.
Як на дітей впливають сварки, які розгортаються в них на очах
1. Негативний вплив на психологічне та психічне здоров'я вашої дитини
  • Коли діти бачать, як ви систематично й грубо сваритесь, це може призвести до довгострокової, руйнівної дії на їх загальне психологічне й навіть психічне здоров'я.
  • Існує безліч проблем, які можуть несподівано виникнути в дітей у результаті таких конфліктів. Ось лише деякі з найбільш поширених проблем, пов'язаних із психологічним і психічним здоров'ям: важкі тривожні розлади, депресія, відчуття провини, низька самооцінка, труднощі з концентрацією уваги та здатністю до навчання, страх, безсоння та ін.
​2. Поява відчуття провини через те, що дитині доводиться стати на одну зі сторін конфлікту
  • Коли ви сваритесь у присутності дітей, одна з найбільших проблем, з якими вони можуть зіштовхнутись, – необхідність стати на одну зі сторін конфлікту.
  • Ваші діти хочуть любити й бути разом з батьками: і з мамою, і з татом, але коли вони бачать, як ви постійно сваритесь, це бентежить і породжує хаос в їхніх головах. У результаті вони не зможуть сформувати свою думку про те, хто правий, а хто винен.
  • Коли діти зіштовхуються з такою ситуацією, вони можуть відчувати провину за те, що стають на бік одного з батьків і не виправдовують очікувань іншого.
  • Це часто призводить до стресу й віддалення дітей від вас або вашого чоловіка.
​3. Почуття незахищеності
  • Для ваших дітей дім – найбезпечніше й найбільш комфортне місце на землі. Однак своїми конфліктами з чоловіком ви руйнуєте їх почуття безпеки й миру в родині.
  • Навіть без грубощів і застосування фізичної сили ваші сварки можуть викликати в дітей підвищену тривогу. Вони можуть відчувати себе незахищеними в місці, яке до цього називалось їх рідною домівкою. Це може призвести до стресу й сум'яття.
  • Коли дитина бачить, що ви постійно конфліктуєте, вона може перейматись із приводу того, що один з батьків може нанести фізичну травму іншому або самій дитині.
  • Постійний страх може нести руйнівні наслідки для психіки ваших дітей. Вони можуть також хвилюватись із приводу того, що ваші постійні сварки можуть призвести до розлучення й руйнування сім'ї.
4. Проблеми у взаєминах між батьками й дітьми
  • Якщо ваші діти турбуються з приводу неприємних умов, що створюються в результаті ваших постійних сварок, це може впливати на їхні взаємини з вами.
  • Для дітей ви є взірцем для наслідування. Але ви втратите свій авторитет, якщо будете постійно сваритися в їх присутності.
  • Коли діти не відчувають себе щасливими й захищеними, їм важко підтримувати з вами довірливі й чесні взаємини. Спостерігаючи, як ви конфліктуєте, вони відчувають, що ви здатні виявляти подібний гнів і агресію у ставленні до них. У результаті діти можуть відмовитись ділитися з вами своїми потаємними хвилюваннями.
​Безпосередній вплив конфліктів батьків на дітей
Ось до чого безпосередньо можуть призводити ваші сварки:
  • Почуття страху й безпорадності.
  • Діти стають нав'язливими та примхливими.
  • Почуття незахищеності й низької самооцінки.
  • Почуття провини й сорому.
  • Депресивного та тривожного стану.
  • Прояву жорстокості у ставленні до інших дітей.
  • Соціального відчуження й відсутності інтересу до спілкування з людьми.
  • Нічного нетримання сечі й мовчазності.
​Як з'ясовувати відносини у присутності дітей?
Зі способом життя, переповненим всілякими стресами й постійними вимогами до виховання, не дивно, що батьки іноді виходять із себе й починають сваритись у присутності своїх дітей. Хоча сварки не повинні входити у звичку, існують певні способи, за допомогою яких можна зменшити шкоду, яку ви наносите дітям своїми діями. Ось кілька порад, про які вам варто пам'ятати, коли ви перебуваєте у стані конфлікту з вашим чоловіком.
1. Не вплутуйтесь у сварку. Коли ваш чоловік обурений і збуджений з якого-небудь приводу, спробуйте уникнути сварки. Навіть якщо ви просто станете обговорювати з ним щось у такому стані, це призведе тільки до криків, але ніяк не до нормальної розмови. Дайте вашому чоловікові можливість охолонути й заспокоїтися і лише потім обговорюйте з ним суперечливе питання.
2. Обговорюйте зачатки проблем. Щоб не посилювати ситуацію, обговорюйте з чоловіком наболілі питання ще до того, як вони переростуть у справжні проблеми.
3. Прислухайтесь один до одного. Поважайте точку зору один одного й намагайтесь зрозуміти те, що хоче сказати ваш чоловік. Ви можете не погоджуватись, але все одно повинні прислухатись до нього.
4. Шукайте компроміс. Якщо ви не можете досягти згоди, спробувати знайти рішення, яке в деякій мірі влаштує вас обох.
5. Зверніться по допомогу. Якщо ви перепробували все, але нічого не допомагає, кращий спосіб впоратися з проблемою – це прийняти допомогу ззовні. Ви можете звернутись по допомогу до ваших батьків або отримати консультацію сімейного психолога.
Батькам необхідно тримати свої емоції під контролем і шукати кращий спосіб обговорення їх один з одним.