Поради вчителям для покращення настрою

Ефективність уроку часто напряму залежить від  емоційного стану педагога. Тому, щоб покращити свій настрій перед початком уроку, рекомендуємо скористатися наступними порадами:                     

1. Будьте оптимістами! Педагогіка – наука оптимістична (утім, як і будь-яка наука, песимістичний тільки дилетант).

2. Не забувайте головного: діти – істоти парадоксальні (дорослі – теж).

3. Якщо в тебе з’явилося бажання вигнати учня з класу, вийди сам.

4. Учителю, вітайся з дітьми, це дуже важливо. Тоном, яким ви говорите "здрастуй”, теж можна виховувати і піднімати собі настрій.

5. Вмійте бути ледачим! Проблема педагогів у тому, що вони розвивають бурхливу діяльність, але забувають думати про себе. Пам’ятайте: думати про себе – ваш головний обов’язок.

6. Хваліть себе самого тричі на день: уранці, удень і ввечері. Застосовуйте таку магічну формулу самонавіювання: ”Я геніальний, найкращий педагог. Усім педагогам педагог, мене діти слухаються, мене батьки поважають, мене адміністрація любить, а як я сам себе люблю, цього і не висловити”.

Як взаємодіяти із зухвалою дитиною

Увечері, після важкого робочого дня ви стоїте в черзі в касу продуктового магазину, а ваш трирічний малюк вирішує дати вам шльопанця журналом з вітрини, тому що ви відмовили йому купити шоколадний батончик. Учора він змив в унітаз великий фрагмент пазла, що, звісно, призвело до засмічення. Цей список можна було б продовжити. В якийсь момент у вас виникає запитання, як так вийшло, що ваш милий хлопчик перетворився на такого нестерпного маленького розбійника!

Не варто надто перейматися з цього приводу. Адже як тільки ви зрозумієте, чому діти проявляють подібну поведінку, ви зможете скористатись відносно простими стратегіями, щоб розкрити їх позитивні сторони характеру.

Якщо це не пов'язано з будь-якими медичними проблемами, основна причина того, чому діти пустують, улаштовують істерики і взагалі поводяться нестерпно, полягає в тому, що вони просто відчайдушно намагаються привернути вашу увагу.

Незважаючи на те що ми проводимо з дітьми більшу частину часу, у нашому наддинамічному світі це не завжди означає, що ми приділяємо їм безроздільну увагу. Далі пропонуються п'ять порад про те, як удосконалювати позитивні якості дітей, які вони щиро прагнуть нам показати.

Порада № 1. Пам'ятайте золоте правило

Коли діти виховуються в атмосфері взаємної поваги, вони вчаться поважати. Наприклад, якщо ви проспали в понеділок уранці, а діти не готуються до виходу так швидко, як вам хотілося б, якщо ви при цьому починаєте сердито кричати, щоб вони поквапились, то даєте дітям зрозуміти, що не поважаєте їх. (Це ж ви проспали, пам'ятаєте?!) Якщо діти знають, що у стресових ситуаціях ви будете ставитись до них погано, вам не варто дивуватись, якщо вони теж будуть влаштовувати сцени у стані стресу. Золоте правило каже: ставтесь до інших так, як ви хочете, щоб вони ставились до вас, – постійно моделюйте в сім'ї любов і повагу до дітей, і вони будуть проявляти любов і повагу до вас і своїх ближніх.

Порада № 2. Шукайте першопричину зухвалих відповідей

Зухвалі відповіді й виховання дітей часто взаємопов’язані, але вони не повинні бути нормою у вашому домі й не будуть нею, якщо ви навчитесь визначати, які емоції приводять дитину до зухвалості. Подумайте, чи не від того ваша донька огризається в розмові з вами, що просто знесилена або голодна? Якщо ви щойно в кінці довгого й насиченого дня забрали її з тренування, причина, через яку вона поводиться грубо, може полягати в тому, що вона фізично перевтомлена і просто не має сил тримати себе в руках.

Діти зазвичай демонструють свою найгіршу поведінку людям, яких вони люблять і яким довіряють найбільше на світі, тобто своїм батькам. Це зовсім не означає, що треба покірливо терпіти й миритися із зухвалістю дитини, але варто замислитись над тим, що більшість дітей іноді відповідають батькам саме так, оскільки батьки теж відповідають їм гнівно й сердито. Постарайтеся спокійно, але чітко сказати своїй дитині: «Я ніколи так з тобою не розмовляю, і для тебе теж неприйнятно розмовляти зі мною таким чином».

Ніколи не треба зопалу вирішувати проблему зухвалих відповідей і гострот сарказму. Зачекайте, доки ви обидві заспокоїтесь, а потім скажіть доньці, що ви розумієте, як важко їй розриватись між школою та спортом, і що сердитись – це нормально. При цьому дайте чітко зрозуміти, що висловлювати свій гнів у формі зухвалості неприпустимо. Потім спробуйте запропонувати деякі альтернативи її небажаної поведінки, наприклад: «Як щодо того, щоб пропустити завтрашнє тренування, тоді ти зможеш надолужити шкільні завдання?». Дитина буде бачити, що ви моделюєте прийнятний спосіб упоратись із гнівом, і з плином часу почне наслідувати ваш приклад.

Порада № 3. Не намагайтесь підкуповувати й задобрювати дитину

Навіть у ті дні, коли ваша дитина випробовує останні краплі вашого терпіння і здорового глузду, не намагайтесь домовитися з нею про тимчасове припинення її нестерпної поведінки за допомогою підкупу. Це лише навчить її вміло маніпулювати вами. Наприклад, незалежно від того, наскільки сильно ви хочете приділити собі час для читання улюбленого роману, не впадайте в такий розпач, в якому пообіцяєте дитині купити нову гру, тільки щоб вона припинила діймати вас своїм ниттям.

Наступного разу, коли дитина змусить вас нервувати, спробуйте відкласти свої справи і спитати її, чи не хоче вона пограти з вами у дворі у м'яч або почитати разом з вами цікаву книгу. Якщо ваша дитина підліткового віку, запропонуйте їй разом з вами сходити найближчими днями в піцерію чи в кіно. Зробіть такі походи періодичними, щоб вона могла розраховувати на вашу увагу, а також знати, що ви хочете проводити з нею час, і не вела себе зухвало та свавільно лише для того, щоби примусити вас хоч якось її помітити.

Порада № 4. «Ні» означає «ні»

Батькам іноді важко казати «ні» своїм маленьким ангеляткам, особливо, якщо вони вміють так діставати своїм ниттям і вмовляннями, що ви в кінцевому результаті не витримуєте і здаєтесь. Ми повинні пам'ятати про те, що діти часто не розуміють різницю між потребами й бажаннями. Ваш семикласник може вважати, що йому необхідний власний планшет, тому що він є в усіх його друзів, але ви повинні з любов'ю нагадати йому про те, як йому пощастило мати свій власний ноутбук, тому йому не потрібен додатковий ґаджет.

Вам також необхідно суворо дотримуватись свого «ні». Розумно поясніть вашій дитині, чому ви сказали «ні», і продовжуйте жити далі. Не варто занадто детально обговорювати ситуацію, інакше вона скоро зрозуміє, що, коли ви кажете «ні», то не завжди послідовні, тому вона може намагатись вас зламати, примусити піти на компроміс і виконати її прохання частково або повністю.

Порада № 5. Проводьте продуктивний час з дітьми

Чого діти дійсно домагаються, коли поводяться нестерпно, так це проведення деякого корисного часу з вами. Вони хочуть відчувати себе значущими й важливими для своїх батьків. Допомагайте зміцнювати дитячу самооцінку та впевненість у собі, завжди проявляючи щирий інтерес до своїх дітей. Звертайте увагу на те, що робить їх щасливими з перших днів їх дорогоцінного життя.

У вашому розпорядженні може бути непередбачувано різна кількість часу на побудову взаємин з дітьми. Але навіть у ті дні, коли у вас є всього лише п'ятнадцять хвилин на вашу дитину, почніть розмову про те, як пройшов її день, почитайте їй казку, з'їжте разом смачний десерт і просто дайте відчути, що ви цінуєте її за те, якою унікальною й неповторною особистістю вона є.

Більшість дітей, які відчувають міцний зв'язок з батьками, не відчувають потреби влаштовувати істерики лише для того, щоби привернути увагу до себе, тому що більш за все на світі вони хочуть радувати своїх батьків і хочуть, щоб вони пишались ними.

Приділяючи трохи більше часу взаємодії з вашими дітьми й підтримуючи послідовний підхід до виховання, ви зможете перетворити їх негативну поведінку на позитивну.

Благодійна акція

       Триває благодійна акція "Назустріч мрії." 
Головним символом цієї акції став метелик. Цей образ також має історію. В 2008 році було проведено конкурс для онкохворих дітей на найкраще побажання для всього світу. Виграла конкурс маленька Настя з Одеси. Коли всі зібралися для вручення Насті головного призу, в ігрову кімнату залетів яскраво-жовтий метелик. Діти загадали: там де він буде пролітати, настане мир, зникнуть хвороби, і ніхто більше не буде страждати так, як вони. .
До акції приєдналися учні, батьки та вчителі. 
Пам'ятаймо, що засіяні зерна добра в дитячі душі  вродять щедро, допоможуть нашим дітям стати справжніми людьми.  

Торгівля людьми – це не міф, це реальність!

Щороку тисячі громадян України потерпають від торгівлі людьми.

Цей вид злочину за кримінальними прибутками займає третє місце у світі після нелегальної торгівлі зброєю та наркотиками. Щорічний дохід злочинців від торгівлі людьми у всьому світі складає близько 10 – 12 мільярдів доларів.

Для злочинців – це величезні гроші, для людей – страждання, зруйновані сім’ї, втрачене здоров’я і навіть життя…

Кожен постраждалий має право на допомогу!

Звертайтесь

До Департаменту / Управлінь соціального захисту населення РДА

До Черкаської благодійної організації ЛЖВ «Від серця до серця»

(0472) 64 – 77 – 47

На Національну «Гарячу лінію» з протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів     0 800 505 501

Безкоштовно зі стаціонарних телефонів 527

Безкоштовно для абонентів

(Київстар, МТС, Life)

Районний семінар практичних психологів та соціальних педагогів

07.04.2017 року відбувся районний семінар практичних психологів та соціальних педагогів: «Особливості роботи працівників психологічної служби з учасниками навчально – виховного процесу щодо протидії торгівлі людьми».

Під час його проведення були представлені презентації, відеоролики, заняття з елементами тренінгу.

Протягом семінару панувала атмосфера активної творчості, позитиву.

«Заповіді» врегулювання конфліктів між підлітками

·         Заповідь 1: конфлікт – це реальність, утекти від нього не вийде, гра в хованки не вирішить проблему.

·         Заповідь 2: проблема не зникне тільки за твоїм бажанням. Не прикидайся й не одягай маску. Приховувати свої почуття – не найкращий варіант.

·         Заповідь 3: учись боротися з проблемою, а не з людиною. Конфлікт виникає через спірне питання (складну ситуацію), а не через людину. Не переходь на особистості.

·         Заповідь 4: проявляй повагу. Прислухайся до іншої людини. Слухай уважно. Слухати батьків або вчителів іноді нудно, але абстрагування не вирішує проблем.

·         Заповідь 5: будь асертивним* – демонструй увічливу наполегливість. При вирішенні конфліктів не треба проявляти ні пасивність, ні агресію. Бути асертивним – це означає висловлювати свою думку впевнено та спокійно, бути сповненим поваги як до себе, так і до опонента.

·         Заповідь 6: учись домовлятися. Це найважливіша навичка, яку слід набути. Уміння домовлятись допоможе тобі в довгостроковій перспективі.

·         Заповідь 7: дотримуйся теперішнього часу. Не пригадуй минулі образи та розбіжності. Це ще більше посилить конфлікт.

·         Заповідь 8: замовчування не допомагає. Ображатись на опонента так само погано, як і проявляти до нього агресію – проблема залишиться невирішеною. Обговорюй її.

·         Заповідь 9: намагайся зрозуміти. Спробуй поставити себе на місце іншої людини. Не займай оборонну позицію й уважно аналізуй ситуацію з різних точок зору.

·         Заповідь 10: навчись вибачатися. Встань перед дзеркалом і тренуйся, якщо це необхідно! Якщо ти не правий, прийми це, від цього ти не станеш «слабаком». Навпаки, тільки сильна людина може сказати «вибач». Це просте слово творить дива, спробуй

Як дітям реагувати на знущання (булінг)

Діти цілком природно відчувають страх і засмучення, коли їх утискають інші діти. Але вони можуть перешкоджати булінгу, демонструючи впевненість і не приймаючи те, що відбувається з ними, близько до серця.

Діти не повинні ображати або битися з тими, хто з них знущається, оскільки це може призвести до більшої агресії й, можливо, до серйозних травм. Навчіть дитину звертатись по допомогу до дорослих або інших однолітків, якщо вона відчуває небезпеку.

Якщо дитина піддається тиску, залякуванню в Інтернеті чи за допомогою текстових повідомлень по телефону, вона не повинна відповідати на отримані загрози. Найкраще, якщо вона покаже отримане повідомлення дорослим і заблокує номер недоброзичливого відправника. Постарайтеся забезпечити безпеку дитини в Інтернеті й порадьте приймати повідомлення тільки від тих людей, яких вона добре знає.

Якщо утиск має місце в реальному світі, дайте дитині такі поради:

·         Якщо це безпечно, порозмовляй з дитиною, яка намагається тебе образити.Подивись їй в очі й рішуче, але спокійно скажи: «Дай мені спокій» або «Я тебе не боюсь».

·         Іди від дитини або групи дітей, які намагаються тебе образити. Діти, яких намагаються образити, не повинні втікати (навіть якщо їм дуже хочеться). Це може посилити відчуття влади у кривдників.

·         Розкажи дорослим про те, що сталося. Дитина повинна заздалегідь знати, до кого з учителів або шкільного персоналу вона може звернутись і розповісти про інцидент.

Діти, які бачать, як ображають іншу дитину, також повинні негайно звертатись по допомогу до дорослих.

Діти можуть бути стурбовані тим, що іншим дітям не сподобається, що вони шукають допомоги в дорослих, розповідаючи про свої неприємності. Але звернення по допомогу до дорослих – це єдиний спосіб вирішення проблеми. У деяких випадках дитина може попросити дорослих, щоб вони не розкривали її ім'я одноліткам.

Якщо дитину ображають

Утиск і знущання мають місце тоді, коли діти замкнуті й не звертаються по допомогу до інших людей. Переслідування може мати не тільки грубий, а й тонкий емоційний характер і дуже болісно сприйматися дитиною. Такий тип знущання називається емоційним або соціальним знущанням і призводить до вираженої соціальної ізоляції потерпілого. Даним видом булінгу важко керувати, адже він викликає не фізичний, а емоційний біль, походження якого дуже непросто пояснити дорослій людині.

Дівчата, які діймають іншу дівчинку, як правило, використовують саме цей вид знущання. Щодо хлопчиків, булінг, як правило, має як фізичний, так і емоційний характер одночасно. І хлопчики, й дівчатка можуть бути об'єктом емоційного знущання.

І хоча в цьому випадку немає простих рішень, такі стратегії можуть бути корисними.

·         Визнайте існування проблеми. Спроба ігнорувати образливу поведінку не примусить кривдника змінити своє ставлення до дитини. Допоможіть дитині визнати, що проблема існує і що ви допоможете їй подолати всі труднощі. Також допоможіть дитині зрозуміти, що вона в цьому не винна.

·         Використовуйте рольові ігри для того, щоби змоделювати правильну поведінку дитини. Практикуйте разом з нею конструктивну реакцію на образливі зауваження або дії до того часу, доки вони не будуть доведені до автоматизму й не стануть природними для дитини. Допоможіть їй придумати різні сценарії того, як вона могла б вчинити у випадку небезпеки. Придумуйте й моделюйте абсурдні або обурливі ситуації в ігровій формі, щоб не налякати, а навпаки, вселити впевненість у вашу дитину. Крім того, практикуйте використання гумору як способу бути асертивним. У деяких випадках ваша дитина могла би сказати щось на зразок: «Будь ласка, припини, ти занадто багато дивишся телевізор!» або просто: «Не треба!» й піти від потенційного кривдника. Такого роду творче мислення може допомогти вашій дитині зняти напругу та здобути деякий контроль над подібними ситуаціями.

·         Заохочуйте дитину розвивати інтереси в іншому мікросоціальному середовищі. Переконайте її зустрічатися із друзями, які розуміють і цінують її. Допоможіть дитині знайти себе там, де вона відчуває, що її приймають і чекають. Допоможіть дитині розібратися, що собою являє справжня дружба, поясніть їй, як слід вибирати друзів.

·         Порозмовляйте з керівництвом школи. Якщо знущання відбувається у певних соціальних ситуаціях або на певних шкільних заходах (наприклад, у роздягальні перед уроком фізкультури), іноді простіше звільнити дитину від них. Це не завжди найкращим чином відповідає інтересам дітей, тому через страх розчаруватись вони бояться прийняти таке рішення. Обов'язково спитайте в дитини, чи дійсно вона хоче продовжувати брати участь у подібних ситуаціях або заходах. Крім згаданих кроків ви можете попросити вчителів робити так, щоб ваша дитина якомога менше зіштовхувалась і проводила час із потенційними кривдниками.

·         Поясніть дитині, що треба уникати груп дітей, які ображають інших. Іноді дитина, яка уникала подібних груп, раптом може отримати «запрошення» увійти в одну з них. Розкажіть їй про непостійність таких «дружніх стосунків». Детально розкажіть про якості, якими повинні володіти справжні й вірні друзі.

·         Ваша дитина мусить знати, що ви завжди на її боці. Ви не можете сформувати ідеальну відповідь на цю проблему. Але ви можете допомогти дитині тим, що будете завжди готові вислухати її й намагатися зрозуміти її почуття, разом придумувати способи, як упоратися з булінгом.

Говоріть зі своєю дитиною!

Якщо ви запитаєте у дитини «Як справи в школі?», То, швидше за все, отримаєте відповідь: «Нормально». А якщо ви дійсно хочете дізнатися, як пройшов день, то допоможіть своїй дитині: задайте такі питання, на які можна буде відповісти докладно.

1. Що найкраще з того, що сталося з тобою сьогодні в школі? Що найгірше?
2. Розкажи мені, що тебе сьогодні змусило сміятися.
3. Якби ти міг/могла вибрати, з ким би ти хотів/-ла сидіти в класі? А з ким би точно не хотів/-ла сидіти? Чому?
4. Розкажи мені про найкраще місце в школі.
5. Яке найдивніше слово, ти почув/-ла сьогодні? Або може тобі сказали сьогодні щось дивне?
6. Якби ми запросили сьогодні твого/твою вчителя/вчительку до нас в гості, що б ми почули про тебе?
7. Кому ти сьогодні допоміг/допомогла?
8. Чи може, хтось тобі сьогодні допоміг/допомогла?
9. Розкажи мені, що нового ти дізнався/дізналася сьогодні?
10. Чи був момент, коли ти відчував/ -ла себе найщасливішим/-ою сьогодні?
11. Чи ставало тобі сьогодні нудно?
12. З ким би ти хотів/-ла пограти на перерві з тих, з ким ти ще ніколи не грав/-ла?
13. Розкажи мені про щось хороше, що трапилося з тобою сьогодні.
14. Яке слово вчитель/вчителька найчастіше сьогодні вживав/-ла?
15. Про що б ти глибше хотів/-ла дізнатися?
16. Чого б тобі хотілося менше робити в школі?
17. З ким би ти в своєму класі міг/могла вести себе краще?
18. Де ти найчастіше граєш на перервах?
19. Хто є найсмішнішим у вашому класі? Чому?
20. Тобі сподобався сьогоднішній обід? Що найбільше?
21. Якби тобі завтра випав шанс стати учителем/учителькою, що б ти зробив/-ла?
22. Як ти думаєш, може, комусь було б краще перейти в інший клас?
23. Якби ти міг помінятися з кимось в класі місцями, хто б це був? Чому?
24. Розкажи мені про три різні випадки, коли ти використовував/-ла олівець сьогодні в школі.

Як прищепити дітям соціальні навички?

На додаток до академічних предметів, таких як природничі науки, математика та мови, соціальні навички є однією з найбільш важливих систем навичок, які набуваються дитиною через поступове усвідомлення у процесі спілкування з однолітками й дорослими.

Діти осягають науку соціальної взаємодії з однолітками усередині класу та за його межами, а також з такими авторитетними людьми, як учителі, батьки та інші дорослі. Цей процес має складну енергетичну динаміку навіть у ранньому віці, яка зберігається протягом усіх шкільних років і переходить у доросле життя на робочі місця.

Наступні три вправи складені на основі класичної книги про самовдосконалення Дейла Карнегі «Як завойовувати друзів і впливати на людей». Ця книга визнана однією із кращих, коли-небудь написаних про соціальну взаємодію.

Завдання № 1. Не скаржитися протягом двох тижнів

Принцип: не критикувати, не засуджувати, не скаржитись

Це завдання здатне суттєво змінити життя ваших дітей у кращий бік. Скаржитись – погана звичка, якої можна позбутись. Є істина, в якій мовиться: ми бачимо те, що прагнемо побачити.

Звикаючи скаржитись, ми вказуємо на негативні моменти й виводимо їх на передній план нашої уваги, а також звертаємо на них увагу людей, які нас оточують. Якщо діти зможуть позбутися цієї поганої звички, вони не стануть жертвою й почнуть звертати увагу на більш позитивні аспекти свого життя, що приведе їх до більш вдячного ставлення до нього.

Мета завдання полягає в тому, щоб ні на що не скаржитися протягом двох тижнів.

·         Крок 1: виготовте для своєї дитини власний браслет «Без скарг». Його дизайн може виглядати як завгодно.

·         Крок 2: нехай дитина вдягне браслет на одне зі своїх зап'ясть і носить його (не знімаючи) протягом двох тижнів.

·         Крок 3: якщо вона скаржиться, то повинна зняти браслет зі свого зап'ястя й перемістити його на іншу руку. Після того як дитина це зробить, вона повинна почати відлік часу спочатку.

​Мета полягає в тому, щоби тримати браслет на одному й тому ж зап'ясті протягом двох тижнів поспіль. При цьому скаргою можуть вважатись:

·         Негативне емоційно забарвлене спостереження ситуації або людини.

·         Ниття із приводу ситуації або людини.

·          

​Завдання № 2. Розмовляйте про те, що цікаво іншим

Принцип: спілкування з точки зору інтересів іншої людини

Це завдання призначене для того, щоб прищепити дітям непідробний інтерес до інших людей. Це діє, як криголам, який ламає кригу людських відносин. Занадто багато людей у світі розмовляють з точки зору «А що мені до цього?», а потім дивуються, чому ніхто не хоче їм допомогти. Коли діти навчаться демонструвати, що вони дійсно піклуються про те, що цікаво іншим людям, то оволодіють фундаментальною навичкою, яка буде допомагати їм усе життя, незалежно від того, який шлях вони оберуть для себе в подальшому.

·         Крок 1: запросіть у гості до вашої дитини 1–2 дітей. Запропонуйте їм взяти олівець або ручку й аркуш паперу.

·         Крок 2: попросіть дітей пограти в детективів і з'ясувати, що дійсно цікавить їх партнерів по грі.

·         Крок 3: через 5–10 хвилин відпустіть дітей з-за столу й попросіть їх знайти інформацію на теми, в яких найбільше зацікавлені їхні партнери.

·         Крок 4: через 10–15 хвилин досліджень поверніть дітей за стіл, і нехай вони розмовляють вже зі знанням справи про те, що цікаво їх партнерам. Дозвольте їм краще пізнати один одного та знайти спільні інтереси.

​Ця вправа є потужним засобом для дітей, яке дозволяє зрозуміти, що за допомогою невеликих зусиль вони можуть побудувати відносини просто тому, що знайшли час, щоб дізнатися, чим цікавляться інші.

Завдання № 3. Називайте людей на ім'я протягом тижня

Принцип: пам'ятайте, що ім'я людини є для неї найсолодшими й найважливішими звуками будь-якою мовою

Занадто часто в розмовах ми звертаємось до інших, використовуючи такі теплі вислови, як «друже», «подруго» або «люба», але майже не використовуємо їх імена, у той час як вони дійсно можуть нести теплоту, адже існує особлива теплота, яку відчуває кожен з нас, коли ми чуємо власне ім'я. Імена несуть у собі персональну складову, і їх використання є вагомою соціальною навичкою, яку необхідно мати у своєму арсеналі.

·         Крок 1: скажіть дітям, що протягом тижня, коли вони будуть залучатись у нову розмову з іншою людиною, то повинні будуть починати її з першочергового використання імені співрозмовника.

·         Крок 2: попросіть дітей не тільки використовувати імена при спілкуванні зі своїми однолітками, а й вступати в розмову з іншими людьми, яких вони знають.

·         Крок 3: попросіть їх відслідковувати (1) імена й (2) те, скільки разів вони використовують кожне ім'я.

​Ця весела вправа, яка може здатись навіть безглуздою, є чудовим способом отримати пам'ятний урок. Попросіть дітей використовувати імена завжди, коли вони розмовляють з людьми. Це спосіб показати, що вони поважають своїх співрозмовників і визнають їх як особистостей.

Висновки

У той час як соціальні навички надзвичайно важливі в сучасному світі, вони часто не входять у навчальні плани шкіл. Тому батькам доводиться придумувати свої власні творчі способи, щоб допомогти своїм дітям успішно набути їх і не пускати розвиток ситуації на самоплив. Ефективне спілкування є однією з найбільш важливих навичок і чинників для успішної кар'єри та взаємин. Наведені три завдання будуть чудовим способом прищепити дітям хороші соціальні навички у веселій і безтурботній манері.