Як запобігти суїцидам дітей через групи в соцмережах: 7 порад батькам

У відповідь на діяльність небезпечних груп у соцмережах, які доводять дітей до самогубств, батькам пояснили, як працюють подібні угруповання, як виявити, чи дитина потрапила у небезпеку, куди краще звернутися та як вберегти дитину у такому випадку.

Суїцидальні спільноти називаються "Море китів" і "Тихий дім"

Фанати таких спільнот у соцмережах називають себе "китами, йдеться на сайті Нацполіції.

Суїцидальні спільноти називаються "Море китів" і "Тихий дім". У всіх прихильників таких груп на особистих сторінках зображені відео або малюнки з літаючими китами.

Батькам, щоб не допустити потрапляння дітей у такі групи, рекомендується:

1. Приділяти більшу увагу психологічному стану дитини;

2. Перевіряти шкіру дитини на наявність пошкоджень. У разі їх виявлення – з’ясовувати обставини, за яких вони з’явилися. Особливу увагу звертати на пошкодження різного роду у формі кита;

3. Перевіряти облікові записи дитини в соціальних мережах та групи, до яких входить акаунт, стежити за вмістом спілкування у приватних чатах;

4. Звертати увагу на коло спілкування дитини;

5. Намагатися зайняти вільний час дитини спортивними або культурними секціями;

6. Обов’язково контролювати, які фото- та відеофайли розміщені в гаджетах дитини;

7. Встановлювати функцію "батьківський контроль" на всіх гаджетах дитини.

При виявленні таких груп самостійно потрібно також негайно повідомляти до кіберполіції (https://www.cybercrime.gov.ua – цілодобово), телефон гарячої лінії (044) 374-37-21 (з 8:45 до 19:30 в робочі дні) або звертатися до адміністрації соцмережі, у якій було виявлено групу.

Аналізуючи діяльність зазначених груп, кіберполіція встановила постійних учасників таких спільнот, які реєструються з території України.

У зв’язку з цим варто бути пильними, при можливості – перевірити облікові записи дітей, чи не зареєстровані вони під зазначеними у списку іменами.

При виявлені додаткових облікових записів Департамент кіберполіції інформуватиме шляхом оновлення цього списку.

Нагадаємо, поліція викрила групи в соцмережах, де дітей доводять до самогубства.

Для того, аби вступити у групи, потрібно подати заявку для вступу до неї та написати певний текст у себе на сторінці.

Якщо адміністрація групи затвердить кандидатуру, то буде проведено психологічне вивчення особи та її готовності до самогубствачерез спілкування в приватному чаті.

Наступне повідомлення буде із завданням (опис завдання, та час який надається на його виконання). Виконання кожного завдання, потрібно фіксувати на фото або відео. На кожне завдання надається обмежений час. Якщо учасник не встигає його виконати, то його виключають з групи.

Всього дається 50 завдань (у фейкових спільнотах – від 13 до 50 "квестів", це залежить від адміністратора).

Адміністратор групи схиляє дитину до нанесення дитині власноруч каліцтв або заподіяння болю.

Коли адміністратор групи впевнений в тому, що дитина готова до самогубства, створюється аудіо з музикою, в якому дитина виступає в головній ролі.

Єдиний вихід із усіх проблем, який озвучується на запису – вчинити самогубство. Перед цим дитина слухає аудіозапис і робить останній крок.

Фінальне завдання – покінчити життя самогубством та зафіксувати момент смерті на камеру в режимі online. 

Всесвітній день боротьби з туберкульозом

Всесвітній день боротьби з туберкульозом відзначається за рішенням Всесвітньої організації охорони здоров’я в день, коли німецький мікробіолог Роберт Кох заявив про зроблене ним відкриття збудника туберкульозу.

У 1993 році ВООЗ об’явила туберкульоз національним лихом, а день 24 березня Всесвітнім днем боротьби з туберкульозом.

Туберкульоз — інфекційне захворювання, що передається повітряно-крапельним шляхом. І без відповідного лікування особа, хвора на активну форму туберкульозу, щорічно може заразити в середньому 10-15 осіб. У даний час щорічно туберкульоз забирає життя 1,6 мільйона чоловік, більшість з яких — мешканці країн, що розвиваються. Розвитку туберкульозу сприяє неякісне харчування, споживання токсичних продуктів (тютюн, алкоголь, наркотики), стрес і депресія, деякі хронічні захворювання (цукровий діабет, захворювання крові, ВІЛ).

Символ Дня боротьби з туберкульозом — біла ромашка, як символ здорового дихання. Хоча офіційно сьогоднішня дата була затверджена в 1982 році, але проведення протитуберкульозних заходів почалося у світі ще в кінці 19 — на початку 20 століть і ґрунтувалося на благодійній діяльності. Вважається, що саме тоді й народилася ідея Дня Білої квітки, коли в Женеві вперше на вулиці вийшли молоді хлопці й дівчата зі щитами, посипаними квітами білої ромашки. Вони збирали пожертви для лікування хворих на туберкульоз. Потім дані акції стали проходити і в інших європейських країнах, а продаж ромашок привертав увагу населення і приносив протитуберкульозним організаціям дохід.

Тому метою проведення Всесвітнього дня боротьби з туберкульозом є, перш за все, підвищення обізнаності населення планети про глобальну епідемію цієї хвороби і  покращення методів профілактики та боротьби з нею.

Про обласну цільову соціальну програму

ЧЕРКАСЬКА  ОБЛАСНА  РАДА

Р І Ш Е Н Н Я

від 28.12.2011№ 11-2/VI

                  м. Черкаси                                                                                          

                  

Про обласну цільову соціальну програму реформування системи закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, на 2012-2017 роки

  Відповідно до п.16 частини першої статті 43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування», постанови Кабінету Міністрів України від 17.10.2007 № 1242 «Про затвердження Державної цільової соціальної програми реформування системи закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» обласна рада в и р і ш и л а:

         1.      Затвердити обласну цільову соціальну програму реформування системи закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, на 2012-2017 роки (далі –  Програма), що додається.

         2.      Обласній державній адміністрації, запропонувати райдержадміністраціям, виконкомам міських рад міст обласного значення забезпечити фінансування Програми в межах видатків, передбачених головним розпорядникам коштів, відповідальним за виконання завдань і заходів Програми, та інших джерел, не заборонених законодавством.

         3. Службі у справах дітей облдержадміністрації, спільно з райдержадміністраціями, районними та міськими радами,  ґрунтовно вивчити  питання  забезпечення житлом дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, у яких відсутнє житло, та внести  в установленому порядку на розгляд чергової сесії обласної ради  конкретні заходи в розрізі міст та районів щодо шляхів вирішення питання.

4.      Контроль за виконанням рішення покласти на службу у справах дітей облдержадміністрації та постійну  комісію обласної ради з питань охорони здоров’я, материнства та дитинства.

Голова обласної ради                                                                   В.П.Черняк

	Додаток до рішення обласної ради
	Від 28.12.2011 № 11-2/VI

Обласна цільова соціальна

програма реформування системи закладів для дітей-сиріт

та дітей, позбавлених батьківського піклування, на 2012-2017 роки

Мета Програми

         Метою обласної цільової соціальної програми реформування системи закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, на 2012-2017 роки (далі – Програма) є створення в області у період до 2017 року умов для реалізації державних гарантій і конституційних прав дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування (далі – діти).

Шляхи і способи розв’язання проблеми

         У ході виконання Програми передбачається:

         здійснити в області реформування системи закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування (далі – дитячі заклади) в інтересах кожної дитини;

         приймати рішення стосовно влаштування кожної дитини в сім’ю громадян для усиновлення, під опіку та піклування, в прийомну сім’ю, дитячий будинок сімейного типу (далі – сім’я громадян) та до дитячих закладів на основі комплексної оцінки її потреб;

         забезпечити пріоритетність влаштування дитини в сім’ю громадян;

         забезпечити дотримання принципу родинного походження при влаштуванні дітей в сім’ї громадян і до дитячих закладів.

         Паспорт до Програми наведений у додатку 1.

Завдання і заходи

         Завдання і заходи, спрямовані на виконання Програми, визначені у додатку 2 до Програми.

Очікувані результати, ефективність Програми

         Виконання Програми дасть можливість:

         забезпечити дотримання державних гарантій та конституційних прав дітей;

         збільшити в області кількість дітей, повернутих в біологічну родину та усиновлених громадянами України;

         піднести на території області престиж та авторитет сімей усиновителів; 

         зменшити в області кількість дітей, вилучених із сімейного середовища;

         посилити відповідальність місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за соціальний захист дітей;

         зменшити кількість дітей, направлених до дитячих закладів;

         збільшити кількість дітей, влаштованих у сім’ї громадян за місцем походження дитини;

         реформувати в області систему дитячих закладів із створенням умов для проживання та виховання дітей, наближених до сімейних;

         створити умови для забезпечення реалізації права дитини на збереження або поновлення контактів з біологічною родиною, родинним оточенням у тому разі, коли це не шкодить її інтересам;

         підвищити фаховий рівень соціальних працівників.

Механізм реалізації Програми та контроль за її виконанням

         Координація заходів, передбачених Програмою, покладається на службу у справах дітей облдержадміністрації та постійну депутатську комісію обласної ради з питань охорони здоров’я, материнства та дитинства.

         Контроль  за реалізацією заходів, передбачених Програмою, здійснюватиме у межах компетенції обласна державна адміністрація.

         Виконавці заходів Програми щорічно до 15 січня (починаючи з           2013 року) інформують про хід її виконання службу у справах дітей облдержадміністрації.

         Узагальнену інформацію про хід та результати виконання заходів Програми служба у справах дітей облдержадміністрації подає щорічно до          1 лютого облдержадміністрації та обласній раді.

Обсяги та джерела фінансування

Орієнтовний обсяг фінансування заходів Програми становить         34873,5 тис.грн.

         Обсяг фінансування Програми визначається щорічно під час складання проектів місцевих бюджетів у межах видатків, передбачених головним розпорядникам коштів, відповідальним за виконання завдань і заходів Програми, та інших джерел, не заборонених законодавством. 

"Серце до серця"

З 9 березня по 9 квітня триває Всеукраїнська Благодійна акція " Серце до серця".

Метою акції є придбання медичного обладнання для лікування дітей з вадами зору.

Учні та вчителі стали активними учасниками акції

Психологічна служба нагадує.

Психологічна служба нагадує

На базі Міжнародного жіночого правозахисного центру «Ла Страда – Україна» функціонує Національна дитяча «гаряча» лінія та Національна «гаряча» лінія з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації.

Тут маленькі українці можуть знайти підтримку та пораду стосовно своїх проблем, якими їм ні з ким поділитися, а батьки та вчителі мають змогу оперативно отримати індивідуальну консультацію стосовно порушень прав дітей. Дзвінки на лінію – безкоштовні як зі стаціонарних телефонів на всій території України, так і з мобільних усіх українських операторів.

Національна дитяча «гаряча» лінія (0 800 500 255 або 772 з мобільного) працює щоденно, окрім неділі, з 10.00 до 20.00, а Національна «гаряча» лінія з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації (0 800 500 335 або 386 з мобільного) щоденно з 10.00 до 18.00.

В школі на вас завжди чекають та готові допомогти, підтримати, порадити:

А.М. Завізіон – практичний психолог

О.М. Сірченко – соціальний педагог

Пам'ятка батькам (для підтримки емоційного комфорту та підвищення самооцінки дитини)

Пам'ятка батькам (для підтримки емоційного комфорту та підвищення самооцінки дитини)

1.     Спілкуйтеся з дітьми не менше як 3 – 4 години на добу.

2.     Розмовляйте з дитиною, підтримуйте емоційний контакт і відносини довіри один з одним.

3.     Не підвищуйте голос на дітей. Це дасть змогу переконатися, що вони й без крику розуміють вас.

4.     Подавайте своїм дітям гарний приклад.

5.     Пам’ятайте, що діти – копія, відображення сім’ї.

6.     Не «страхайте» дітей, але доводьте розпочату справу до кінця, адже виховують саме дрібниці.

7.     Будьте поблажливі до невдач дитини і демонструйте своє схвалення її успіхами.

8.     Не забувайте, що хорошу людину оточують хороші люди. Ображаючи дітей – не сподівайтеся на доброзичливе ставлення.

9.     Будьте милосердними, адже виховання – це передавання дітям вашого життєвого досвіду. Чим вищою буде ваша почуттєва сфера, тим глибшими будуть відчуття чужого болю чи радощів.

10.  Стимулюйте саморозвиток і незалежність дитини.

11.  Обговорюйте з дитиною важливість здорового способу життя і    шкідливість негативних звичок.

12.  Бажаємо, щоб у вашій сім’ї дитина завжди відчувала любов, розуміння, підтримку.

Додаток до листа Міністерства освіти і науки України від 20.07.2016 №1/19-383

Додаток до листа Міністерства освіти і науки України від 20.07.2016 №1/19-383

Аналітичні матеріали

щодо забезпечення навчальних закладів практичними психологами і соціальними педагогами

та організацію у 2016-2017 н. р. належного психологічного супроводу учасників навчально-виховного процесу

1.Забезпечення навчальних закладів практичними психологами і соціальними педагогами на кінець 2015-2016 н.р.
 Відповідно до листа Міністерства від 06.04.16 № 1/9-176 Українським науково-методичним центром практичної психології і соціальної роботи НАПНУ було проаналізовано статистичну інформацію, яка надійшла від департаментів (управлінь) освіти і науки обласних та Київської міської державних адміністрацій щодо забезпечення навчальних закладів практичними психологами та соціальними педагогами на кінець 2015-2016 навчального року. Станом на червень 2016 року в системі освіти налічувалось 22 616 працівників, що на 89 осіб менше ніж у попередньому навчальному році (Гістограма 1). Серед них: 14780 - практичних психологів навчальних закладів, 7054 - соціальні педагоги, 782 - працівники районних (міських), обласних центрів психологічної служби системи освіти та методисти методкабінетів відповідного рівня (Гістограма 2). У звітному році зменшилась кількість практичних психологів (на 52 особи в порівнянні з попереднім н.р.) та методистів обласного, районного (міського) рівнів (на 44 особи). Заслуговує на схвалення діяльність органів управління освітою щодо збільшення кількісного складу цієї категорії педагогічних працівників у Дніпропетровській (на 61 особу), Луганській (на 40 осіб), Тернопільській (на 36 осіб), Вінницькій (на 15 осіб), Одеській (на 14 осіб), Миколаївській (на 12 осіб) областях. У той же час було допущено зменшення кількості працюючих у Київській (на 60 осіб), Черкаській (на 41 особу), Полтавській (на 33 особи), Харківській (на 33 особи), Херсонській (на 22 особи), Львівській (на 20 осіб), Чернівецькій (на 19 осіб), Житомирській (на 18 осіб), Хмельницькій (на 10 осіб) областях (Гістограма 3). Щодо забезпеченості навчальних закладів працівниками психологічної служби (у ставках), то на кінець 2015-2016 н.р. в цілому по країні усі типи навчальних закладів забезпечені практичними психологами на 57,33% (було 56,67%). Збільшився показник забезпеченості навчальних закладів соціальними педагогами, він становить 48,45% (було - 47,36%). Суттєвою проблемою залишається значний дефіцит ставок практичних психологів і соціальних педагогів відносно затверджених нормативів чисельності. Особливо гостро він відчувається у закладах освіти, які знаходяться в сільській і гірській місцевостях. Так, наприклад, якщо у містах відсоток забезпечення практичними психологами навчальних закладів складає в середньому по Україні 70-80 %, то у сільській місцевості всього від 20 до 40 %. Найнижчі показники забезпеченості практичними психологами навчальних закладів по сільській місцевості мають Черкаська, Житомирська, Вінницька області (47-46%) та Херсонська і Тернопільська області (40%); соціальними педагогами - Львівська (37,2%), Миколаївська (32%), Закарпатська (31%), Донецька і Тернопільська області (26,1% та 23,6% відповідно). Загалом, найвищі показники забезпеченості навчальних закладів практичними психологами мають м. Київ (84,2%), Івано-Франківська (82,7%), Сумська (76,8%), Рівненська і Чернівецька області по 68,6%. Лідерами із забезпеченості соціальними педагогами є Черкаська область (73,8%), м. Київ (70,1%), Київська та Івано-Франківська області (69,8% та 68,7%). За останні роки спостерігається позитивна тенденція щодо збільшення посад працівників психологічної служби у дошкільних навчальних закладах комбінованого та компенсуючого типу, спеціальних школах (інтернатах) відповідно до нормативів чисельності. Так, у ДНЗ компенсуючого, комбінованого та інтернатного типів, центрах розвитку дитини забезпеченість практичними психологами складає 73,88%, а соціальними педагогами - 52,68% (у містах відповідно 76,14% і 60,1%, у сільській місцевості 32,83% і 32,89%). У школах-інтернатах для дітей, які потребують корекції фізичного та розумового розвитку, соціальної допомоги, санаторних школах, школах соціальної реабілітації загальна забезпеченість практичними психологами складає 96,35%, а соціальними педагогами - 61,63%. Варто відзначити позитивні тенденції в забезпеченості працівниками психологічної служби закладів професійно-технічної освіти. Забезпеченість ставками практичних психологів міських ПТНЗ у звітному році склала по системі в цілому 80,1 %, а сільських - 62,4 %. Забезпеченість соціальними педагогами дещо нижча і складає загалом: по міських ПТНЗ - 53,5%, по сільських - 32,1 %. Органам управління освітою необхідно звернути увагу на низький рівень забезпеченості ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації практичним психологами і соціальними педагогами. Так, із наявних сьогодні 560 навчальних закладів такого типу посади практичних психологів уведені до штату тільки у 268, то ж відсоток забезпеченості складає 46,7%, соціальних педагогів - 12,1% (Гістограма 4, 5). Очевидно, керівництво цих ВНЗ і деякі обласні керівники іще не до кінця розуміють важливість роботи працівників психологічної служби саме з цим контингентом студентів. Особливо це стосується профілактики протиправної поведінки, конфліктів, формування навичок здорового способу життя, адаптації внутрішньо переміщених осіб до умов навчання, надання допомоги дітям учасників АТО і т. ін.

 2 2.Соціально-економічні виклики і проблеми в дитячому середовищі.
Війна на Сході України стала для усіх нас великим викликом, психотравмуючим фактором для багатьох осіб, і зокрема дітей, насамперед тих, що перебували чи досі перебувають безпосередньо у зоні бойових дій. У дітей, що зазнали психотравмуючого впливу, виникають різноманітні варіанти розладів адаптації, існує нагальна потреба щодо надання соціально-психологічної допомоги учасникам навчально-виховного процесу. Зростає кількість випадків насильства над дітьми, яке є серйозним порушенням їх прав та може мати довготривалі і руйнівні наслідки на все життя. Практично в кожному класі є учні, які стають об'єктами глузувань та знущань. На сьогодні булінг перетворився на доволі поширене явище, за яким стоїть ціла низка соціальних, психологічних та педагогічних проблем. Найчастіше булінг відбувається в місцях, де контроль з боку дорослих менший або відсутній взагалі. Це можуть бути: їдальні, сходи, коридори, вбиральні, роздягальні, спортивні майданчики. Булінг — явище більш характерне для загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних навчальних закладів де учні об'єднані формально (за віковим принципом) і менш характерне для позашкільних навчальних закладів (музичних, художніх, спортивних шкіл тощо,) де діти об'єднані спільними інтересами Сьогодні набирає обертів кібербулінг — приниження за допомогою мобільних телефонів, інтернету. ВООЗ констатує , що щорічно більше 800 000 людей скоюють суїцид, а кількість тих, що зробили спробу суїциду в рази вища. З кожним роком проблема самогубств набуває все більш глобального масштабу. Суїцид у більшості випадків можна попередити.Практично кожний, хто вирішив вчинити самогубство намагався попередити оточуючих про свої наміри. Головне це попередження не пропустити. Викликає тривогу рівень правопорушень та кримінальної злочинності, вчинених дітьми. Відповідно до Національного звіту за 2015 рік щодо наркотичної ситуації в Україні у 2014 році зареєстровано 3 515 дітей ( від 0 до 17 років включно), яким вперше поставлено діагноз психічних та поведінкових розладів, пов'язаних зі вживанням психоактивних речовин . Ситуація щодо вживання алкогольних та наркотичних речовин дітьми і молоддю залишається критичною, Близько 10% від загальної кількості учнів 7-8 класів має досвід епізодичного вживання алкогольних напоїв, про що вказують дані опитування учнів 7-8 класів із 11 областей України . Щорічно сотні українців стають жертвами торгівлі людьми, причому часто це відбувається через необізнаність і недбалість самих людей.

 3 3.Питання над якими працювали фахівці психологічної служби.
 У минулому 2015-2016 навчальному році практичні психологи і соціальні педагоги, здійснюючи свої професійні обов'язки, вирішували актуальні завдання сучасної освітянської галузі - психологічний супровід педагогічних інновацій, робота з обдарованими дітьми, захист психічного здоров'я учасників навчально - виховного процесу, профілактика протиправної поведінки, насильства над дітьми, підвищення психологічної культури учнів, батьків, учителів, керівників освітніх закладів, надання допомоги постраждалим від військових дій тощо. За інформацією з областей, впродовж 2015-2016 н.р. до працівників служби надійшло 3 014130 звернень, що становить в середньому 13,8 звернень на 1 працівника на місяць. Серед питань, з якими батьки зверталися до практичних психологів, найбільш вагомими є: проблема стосунків дитини з однолітками та адаптація до нового колективу (21,07%), готовність до навчання та труднощі у навчанні (18,77%), вікові та індивідуальні особливості розвитку, проблеми самооцінки дитини (8,76%). Батьки зверталися до соціальних педагогів з питань допомоги дітям та сім'ям у СЖО (34,86%), проблеми стосунків дитини з однолітками та адаптації до нового колективу (11,16%), профілактики шкідливих звичок, проблем залежностей та формування навичок ЗСЖ (8,25%). Основними причинами звернень педагогів до практичних психологів є: питання, що пов'язані з асоціальними проявами у поведінці учнів (13,36%), готовність до навчання та труднощі у навчанні (11,68%) і вікові та індивідуальні особливості розвитку, проблеми самооцінки дитини (11,25%). Основними проблемами звернень педагогів до соціальних педагогів є: питання допомоги дітям та сім'ям у СЖО (26,21%), питання, які пов'язані з асоціальними проявами у поведінці учнів (13,65%) і психологічний клімат педагогічного колективу (10,11%). Перші позиції серед звернень учнів (студентів) до практичних психологів обіймають: проблема самовдосконалення, розвитку власних здібностей і компетенцій (21,65%), проблема професійного самовизначення (12,47%) та проблема стосунків з однолітками (12,41%). Щодо звернень до соціальних педагогів, то найбільш актуальними проблемами тут є: проблема самовдосконалення, розвитку власних здібностей та компетенцій (22,84%), питання допомоги дітям та сім'ям у СЖО (12,40%) та проблема професійного самовизначення (11,20%). Найбільш вагомими питаннями з якими звертаються до фахівців психологічної служби громадські організації та державні установи, є: питання допомоги дітям та сім'ям у СЖО (51,04%), проблема професійного самовизначення (13,58%), проблема самовдосконалення, розвитку здібностей та компетенцій учнів (12,6%).

4 4. Ефективність функціонування психологічної служби та ставлення учасників навчально-виховного процесу до результатів діяльності працівників психологічної служби.
    Відповідно до листа МОН України від 13.08.2015 р. №1/9-389 Український науково-методичний центр практичної психології та соціальної роботи НАПНУ провів всеукраїнський моніторинг «Ефективність функціонування психологічної служби та ставлення учасників НВП до результатів діяльності працівників психологічної служби». Методисти із психологічної служби, які брали участь в опитуванні, зазначили, що керівники місцевих органів управління освітою не ставлять перед ними управлінських завдань щодо змісту їх роботи. Певною мірою це може свідчити про недостатній рівень усвідомлення керівниками значущості психологічної служби, ролі, що вона має відігравати у вирішенні актуальних питань реформування освіти. Майже третя частина опитаних керівників районних/міських психологічних служб (33,2%) зазначила, що щодня або раз у тиждень залучається до виконання тих видів діяльності, що не пов'язані з виконанням посадових обов'язків. Серед практичних психологів, соціальних педагогів цей показник значно менший і становить 18,8%. Подібний підхід до організації діяльності спеціалістів служби негативно позначається на якості виконання ними безпосередніх функціональних обов'язків, мотивації до підвищення власного професійного рівня. Наголошуємо на необхідності проведення з керівниками освітою усіх рівнів спеціальних занять, семінарів, тренінгів, на яких би надавалась адекватна інформація про можливості працівників психологічної служби, нормативно-правові засади їх професійної діяльності та роль у забезпеченні високої ефективності освітніх реформ, що передбачено розділом 1 Плану заходів щодо розвитку психологічної служби на період до 2017 року. Проблемою залишається забезпеченість фахівців усім необхідним для виконання професійних завдань. Майже незабезпеченими вважають себе п'ята частина керівників районних (міських) психологічних служб (19,3%), серед практичних психологів і соціальних педагогів цей показник становить 27,7%. Найбільшої допомоги фахівці потребують у підвищенні кваліфікації (50,3%), методичній підтримці діяльності (38,8%), забезпеченості технічними (48,1%) та методичними засобами (23,7%), супервізії, інтервізії (29,7%). Щодня фахівці здійснюють такі види роботи, як консультування учнів - 43,2% респондентів, консультування батьків та педагогів - 20,1% опитаних, діагностика дітей - 11%, індивідуальна корекційно-відновлювана та розвивальна робота з дітьми - 20,6% та заповнення документації і написання звітів - 61,8%. Остання цифра говорить про необхідність зменшення обсягу звітної документації для працівників психологічної служби. Четверта частина практичних психологів, соціальних педагогів (25,2%) жодного разу не проводила «години психолога»; більше половини (66,2%) не викладає факультативи (спецкурси, курси за вибором) соціально- 5 психологічної спрямованості. Разом з цим, вивчення психологічних дисциплін дає можливість підліткам пізнати самих себе та оточуючих, сформувати імунітет до негативних викликів сьогодення, організувати усвідомлений вибір майбутньої професії, набути комунікативних навичок, розвивати уміння будувати стосунки з протилежною статтю. Українським НМЦ практичної психології і соціальної роботи НАПНУ у березні 2016 р. здійснено всеукраїнський моніторинг «Діяльність працівників психологічної служби з надання допомоги постраждалим внаслідок окупації Криму і бойових дій на Сході України» (Гістограма 6). За даними моніторингу, найбільша кількість психологів і соціальних педагогів зосередили свою увагу на роботі з дітьми і сім'ями учасників АТО - більше як 40% працюючих у службі. Робота з дітьми - внутрішньо переміщеними особами - більше 33%, робота з батьками ВПО - більше 30%. Основними цільовими групами у цьому році стали: діти і сім'ї учасників АТО - більше як 48 тисяч, що складає 33,1% від загальної кількості тих, хто звернулись за допомогою; учні і студенти ВПО - більше 43 тисяч, що складає 29,7%; батьки учнів ВПО - майже 31 тисяча (21,2 %). Загальна кількість осіб, що отримали допомогу від практичних психологів і соціальних педагогів склала більше як 145 тисяч. Зараз на перше місце у цьому році вийшли проблеми «роботи з дітьми і сім'ями учасників АТО» у зрівнянні з проблемами «адаптації переселених» у минулому році (Гістограма 7).

 5.Про виконання Плану заходів Міністерства освіти і науки щодо розвитку психологічної служби на період до 2017 року, затвердженого наказом МОН України від 06.06.2013 року №1106

 . Процес розбудови психологічної служби системи освіти має відповідати принципам плановості, цілісності, відповідності стану розвитку освіти і суспільства. З цією метою наказом МОН України від 06.06.2013 року №1106 було затверджено План заходів Міністерства освіти і науки щодо розвитку психологічної служби на період до 2017 року. Інформацію про стан виконання Плану заходів за звітний рік було отримано майже від усіх обласних департаментів освіти, за винятком департаменту освіти і науки, молоді та спорту м. Києва. В позитивному плані необхідно відмітити виконання плану заходів у таких областях як Волинська, Вінницька, Дніпропетровська, Закарпатська, Запорізька, Донецька, Житомирська, Івано-Франківська, Київська, Кіровоградська, Луганська, Львівська, Миколаївська, Одеська, Полтавська, Сумська, Харківська, Херсонська, Хмельницька, Черкаська, Чернівецька та Чернігівська. Звертаємо увагу керівників освіти на своєчасне виконання Плану та на проблему застосування новітніх інформаційних технологій у методичному і організаційно-правовому забезпеченні діяльності практичних психологів і соціальних педагогів навчальних закладів; необхідно суттєво покращити 6 роботу офіційних сторінок (сайтів) обласних, районних (міських) кабінетів (центрів), наповнити їх новітніми методиками, методичними розробками, програмами, які пройшли відповідну експертизу, копіями основних нормативних документів, посиланнями на електронні ресурси державних установ, Міністерства, обласних департаментів освіти і науки, наукових установ, Українського НМЦ практичної психології і соціальної роботи.

6. Основні тенденції розвитку психологічної служби
Характеризуючи сучасний стан розвитку психологічної служби системи освіти необхідно виокремити ряд основних тенденцій: - процеси децентралізації, що відбуваються у державі, породжують низку питань щодо оптимізації науково-методичного забезпечення діяльності працівників служби; - спостерігається посилення дієвої взаємодії фахівців психологічної служби і фахівців психолого-медико-педагогічних консультацій. Подекуди, особливо на рівні району, спостерігається й об'єднання організаційних структур. Спонукає цей процес запровадження інклюзивної освіти дітей з особливими освітніми потребами; - збільшення чисельності працівників служби не тільки у загальноосвітніх школах, а й у школах-інтернатах, закладах профтехосвіти, дошкільних і позашкільних навчальних закладах. Проблемою залишається забезпеченість фахівцями ВНЗ усіх типів; - методична неузгодженість. Працівники служби у своїй діяльності застосовують методики різного типу, іноді сумнівної якості. Причиною цьому є відсутність чіткої системи ліцензування психологічних послуг та спеціалістів, що їх надають.

7. Актуальні напрями психологічного забезпечення
Виходячи із зазначених тенденцій і проблем найбільш актуальними у даний час напрямами психологічного забезпечення освіти є: - інтеграція структурних підрозділів психологічної служби, організацій, установ, громадських об'єднань, які здійснюють свою діяльність у сфері психологічного супроводу та соціально-педагогічного патронажу освіти, в цілісну багаторівневу систему надання психологічної та соціально- педагогічної допомоги всім учасникам навчально-виховного процесу; - соціально-психологічне проектування, моніторинг та експертиза умов та результатів навчальної діяльності вихованців, учнів і студентів у зв'язку з процесом реформування окремих складових освітньої галузі та процесами децентралізації в освіті; - удосконалення програм професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації педагогічних працівників з метою підвищення рівня 7 їхньої психологічної культури й психологічної компетентності; - соціально-педагогічне і психологічне забезпечення превентивних заходів щодо різних форм узалежнень, соціально небезпечних ігор, фізичного насилля, суїцидальної та агресивної поведінки; - розробку та запровадження психологічних програм і проектів, спрямованих на профілактику асоціальних явищ (алкоголізму, наркоманії, соціального сирітства, насилля, суїцидальної поведінки тощо), труднощів у адаптації, навчання і виховання, порушень в поведінці.

8. Важливі кроки, які на думку МОН, доцільно вирішити у 2016-2017 навчальному році керівникам обласних, районних, міських департаментів (управлінь, відділів) освіти і науки для організації належного психологічного супроводу учасників навчально-виховного процесу: - максимального забезпечення навчальних закладів практичними психологами та соціальними педагогами; - покращання методичного забезпечення діяльності працівників служби, у першу чергу - засобами ІТ-технологій; - створення необхідних організаційних умов для роботи працівників служби в умовах децентралізації; - організація надання допомоги постраждалим внутрішньо переміщеним учням і їх сім'ям в адаптації до нових умов проживання і навчання, дітям і сім'ям учасників АТО; - психологічне і соціально-педагогічне забезпечення та супровід інклюзивного навчання дітей з особливими освітніми потребами; - аналіз тематики звернень учасників навчально-виховного процесу до працівників психологічної служби вказує на те, що досить актуальною залишається проблема психологічної готовності випускників до зовнішнього незалежного оцінювання. Даній проблемі варто приділити увагу на «годинах психолога» у 11 класі; -допомога у вирішенні проблем адаптації дітей до навчального закладу, покращанні шкільної дисципліни та запобігання конфліктам в учнівських колективах, -посилення профілактичної роботи щодо запобігання торгівлі людьми, -забезпечення соціального захисту прав і свобод дітей, створення умов для комфортного освітнього середовища та захисту честі і гідності учнів, вихованців, студентів; -налагодження ефективної міжсекторальної та міжвідомчої взаємодії із спеціалістами відповідних служб (службою у справах дітей, центрами занятості населення, центрами соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді тощо). Перелічені проблемні питання варто доповнювати пріоритетними напрямами, які вирішує кожен регіон та навчальний заклад окремо, а також специфічними завданнями спеціаліста, виходячи із конкретних запитів учасників навчально-виховного процесу.

Районний семінар-нарада для практичних психологів, соціальних педагогів

1 березня 2017 року на базі Кам’янського будинку творчості дітей та юнацтва проведено районний семінар-нараду для практичних психологів, соціальних педагогів дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів, громадських інспекторів з охорони дитинства на тему: «Система роботи спеціалістів психологічної служби з учасниками навчально-виховного процесу щодо попередження втягування дітей до груп, які пропагують насильство, жорстокість та суїцид».

Тема семінару досить актуальна, оскільки в Україні, як і в інших країнах, поширені самогубства серед дітей, підлітків та молоді. Ситуація в країні, що склалась, посприяла сплеску суїцидальних випадків, в тому числі і серед неповнолітніх.

Статистика дзвінків на Національну дитячу "гарячу" лінію ГО "Ла Страда-Україна" свідчить про те, що нижня вікова межа, коли дитина може вчинити суїцид,  знизилась  до 10-12 років  (ще два роки назад це був вік 14-16 років). Діти цієї вікової категорії  є активними користувачами соціальних мереж, чим користуються злочинці, які залучають неповнолітніх до небезпечних груп, метою яких є доведення до самогубства.

Розпочала семінар районний практичний психолог відділу освіти райдержадміністрації Дорошко Л.П. Вона окреслила актуальність проблеми дитячого суїциду  та теми «груп смерті» в соціальних мережах.

Людмила Петрівна наголосила, що першочерговою умовою попередження самогубств серед учнів є ретельне психолого-педагогічне виявлення дітей, чиї особистісні риси створюють підвищений ризик суїциду, індивідуальна робота з цією категорією дітей, розробка системи профілактичних заходів, широка просвітницька робота з сім’ями.

Учасники семінару переглянули відеоматеріали щодо небезпечних груп в соцмережах, які несуть загрозу життю та здоров’ю дитини. Обговорили причини потрапляння дітей у «суїцидальні» ігри.

У  рамках семінару проведено засідання «круглого столу»: «Шляхи попередження втягування дітей до груп в соціальних мережах, які провокують суїцид та спонукають дітей до його вчинення».

Учасниками  семінару обговорено план першочергових дій щодо попередження та протидії самогубств серед неповнолітніх. Зосереджено увагу на проведенні в закладах освіти системних заходів щодо запобігання негативних явищ в учнівському середовищі, роз’яснення та організації відповідної роботи серед учасників навчально-виховного процесу щодопопередження потрапляння дітей до груп в соціальних мережах, які провокують суїцид та спонукають дітей до його вчинення».

Таланти багатодітної родини

З метою відродження та популяризації культурних та моральних цінностей сім'ї, відродження та збереження народних та родинних традицій 1 березня 2017 року відбувся районний фестиваль-конкурс "Таланти багатодітної родини".

У номінації "Патріотична пісня та вокальне мистецтво" перше місце зайняла Васюра Вікторія учениця 4-Б класу, а також у цій номінації Василенко Анастасія учениця 7-Б класу - друге місце. У номінації "Образотворче мистецтво" Касян Софія учениця 9-Б класу зайняла перше місце, а також у цій номінації Нерубай Сергій 8-Б клас - друге місце. У номінації "Музичне виконання" Туз Іванна, учениця 1-Б класу, зайняла І місце.  Вітаємо переможців!!!