субота, 26 лютого 2022 р.

Як підготувати дітей до надзвичайних ситуацій, зокрема до війни?

 

У надзвичайних ситуаціях діти є одними з найбільш вразливих учасників подій. 

Тому батькам варто заздалегідь підготувати дитину до небезпеки – і це не лише про війну, а й про повінь, пожежу, землетрус тощо.

 Однак перш ніж діяти, необхідно завчасно поговорити з дитиною у спокійній атмосфері.

Поради щодо того, як говорити з дітьми про безпеку, які правила пояснити.

 Обов'язково важливо наголошувати, що ви говорите про безпеку не тому, що щось небезпечне має статися, а для того, щоб відчувати свою силу в будь-якій ситуації.

"Дітей важливо готувати до надзвичайних ситуацій для того, щоб інформація, яку вони можуть отримати під час самої ситуації, не була шокуючою та травматичною. 

Підготовка робить стрес дитини "експертним", виводить дитину та дорослого зі стану  травматичної безпорадності та вразливості. Ми протиставляємо тривозі  продуктивні дії".

 Дітей потрібно підготувати до надзвичайних ситуацій заздалегідь тa y cпoкiйнiй oбcтaнoвцi.

Важливо почати розмову, коли вся сім'я збирається разом, ідеально сісти в коло, щоб увага рівномірно була розподілена між усіма членами ciм’ї. 

 Важливо, щоб батьки говорили спокійно та досить повільно, спостерігаючи за змінами пози та реакціями дитини.

 Кожному члену сім’ї варто призначити його власну відповідальність.

 Важливо розповісти дітям, як колись ви переживали складний досвід небезпеки і впоралися з ним, але не були готові, тому витратили важливий час та сили. 

І ви впоралися б легше, якби знали правила, тож дуже сподіваєтеся, що дітям ці знания ніколи не знадобляться, але всі  мають це знати.

Важливо легітимізувати страх дитини i самим сказати: мені іноді буває страшно, коли я бачу у фільмах пожежу чи думаю про землетрус. Коли думаю про те, що щось може нам загрожувати. 

Але я дорослий, i зараз у мене багато знань та сили. І ми разом, ми знаємо правила i з усім впораємось.

Алгоритм дій:

  • розповідати теорію та пояснюємо навіщо;
  • залучати до гри-тренування;
  • закріпити у тренувальній дії.

Розмова  має тривати до 15-20 хвилин.

Як говорити з дітьми?

 Поміркувати разом з дітьми про те, що таке безпека. 

У розмові про безпеку ми говоримо про те, що відчуття безпеки може бути внутрішнім: коли ми впевнені у собі, у своїх знаннях, своїх силах, коли ми знаємо правила, коли впевнені одне в одному, коли знаємо, що нас ніхто не зрадить, що ми  можемо розраховувати на допомогу.

Можна запитати у дітей: на що вони спираються всередині (якості, знання), чи є у них знайомі (діти та дорослі), з якими вони почуваються захищеними. 

Варто вигадати разом ідеальний захищений простір (намалювати, виліпити його).

Варто обговорити, як ви можете подбати про безпеку (спокійно та без паніки).

Згадати правила дорожнього руху, як потрібно заходити в ліфт, не відчиняти двері чужим, мити руки після прогулянки та перед їжею, носити маску під час карантину, не йти з незнайомцями, перевіряти електроприлади, вимикати газ i воду тощо.

 Обговорити з дітьми, що сім’я може зробити у неконтрольованих ситуаціях – при пожежі, хворобі, землетрусі, бойових діях.

Зокрема:

  • Можна виписати телефони служб – швидкої, пожежної, телефони знайомих.
  • Можна зробити браслет з номером телефону батьків.

Дитина обов’язково має знати своє ім'я та прізвище, адресу, імена батьків, мати записаний номер телефону. 

Також необхідно підготувати дитину до звуку сирени.

Можна сказати так"Для того, щоб сповістити людей про небезпеку, лунають сигнали – вони спеціально дуже гучні, щоб yci почули та відреагували (спробуй сам видати найгучніший та найнеприємніший звук)".

Дитині варто знати, що свідчить про екстрену ситуацію:

  • сирена зі звуком, що підвищується i знижується сповіщає про ракетний обстріл;
  • якщо меблі рухаються, є відчуття корабельної хитавиці – це свідчить про землетрус;
  • а запах гapy та раптове відчуття тепла свідчить про пожежу в будинку.

Також батьки мають пояснити, що треба робити у різних екстрених випадках.

Під час землетрусу

Взяти "валізу безпеки", домашніх улюбленців, телефон, i вийти з дому на відкритий простір.

Під час повені

Взяти "валізу безпеки", домашніх улюбленців, телефон, піднятися на високе місце.

Під час сигналу сирени

Взяти "валізу безпеки", домашніх улюбленців, телефон; йти у бомбосховище або лягти на підлогу біля внутрішньої стіни.

 Необхідно переконатися, що діти знають безпечні місця у школі та біля неї, біля ігрових майданчиків та в будь-якому іншому місці, де вони часто бувають.

Також треба роз'яснити їм принцип, відповідно до якого вони обиратимуть правильне укриття навіть у незнайомих місцях.

У надзвичайній ситуації  дитині не можна перебувати біля важких речей, вікон та скляних предметів, у ліфті.

 Алгоритм дій:

  • Сповіщення. 

У надзвичайній ситуації необхідно якнайшвидше повідомити про це дорослого члена сім'ї або іншу відповідальну людину.

  • Вимкнення. 

Потрібно закрити газовий кран i вимкнути електрику, щоб запобігти пожежі.

  • Вихід у безпечне місце. 

Залежно від виду надзвичайної ситуації, потрібно залишити місце події. Наприклад, вийти на відкриту місцевість.

  • Ізоляція. 

Інколи потрібно встановити перешкоди між вами та джерелом загрози. 

Наприклад, закрити двері, перешкоджаючи поширенню пожежі.

  • Дії. 

Наприклад, під час ракетного та мінометного обстрілу спуститися у сховище або лягти на підлогу біля внутрішньої стіни; піднятися на високе місце при повені; спуститися сходами i вийти з будинку на відкритий простір під час землетрусу.

Варто разом з дитиною перевірити, наскільки захищений простір у будинку:

  • наприклад, разом подивитись, які предмети можуть впасти – полиці, стелажі, скляні речі, побутова техніка на колесах;
  • знати, як перекрити газ та воду;
  • скласти список контактів у складних ситуаціях;
  • зробити список дій в екстрених ситуаціях або плакат з малюнками;
  • скласти гайд, як впоратися з тривогою (дихати з акцентом на видих, відчути стійкість стоп, покласти руку на живіт i подихати, розмахувати руками, спертися об стіну).

Батькам необхідно скласти "валізку безпеки" разом з дитиною.

  

Потрібно розповісти дитині, що кладуть у валізку та навіщо ці  предмети (кожен член сім’ї має це знати).

 Важливо, щоб дорослий підтримував дітей, підказував, що потрібно робити (взяти ліхтарик, телефон, перевірити, чи вимкнене світло тощо), наголошував на тому, що виходить правильно, не квапив.

Важливо сказати: "Ми у безпеці! Ми разом.

Немає коментарів:

Дописати коментар