МІНІСТЕРСТВО
ОСВІТИ І НАУКИ
УКРАЇНИ
пр.
Перемоги,
10, м .
Київ, 01135, тел. (044) 481- 32 -21, факс
(044) 236-1049
E-mail:
ministry@mon.gov.ua,
код ЄДРПОУ 38621185
Від _28.03.14___№
_1/9-179_
На № від
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту Автономної Республіки
Крим, департаменти (управління) освіти і науки обласних, Київської та
Севастопольської міських державних адміністрацій,
Щодо профілактики суїцидальних
тенденцій серед учнів
В Україні, як і в багатьох інших країнах, поширені самогубства серед
дітей, підлітків та молоді.
Так, у 2013 році вчинено понад 130 самогубств. Тільки спочатку
цього року 6 учнів загальноосвітніх та професійно - технічних навчальних
закладів наклали на себе руки, із них
3 дітей - під час навчально-виховного процесу.
Надсилаємо інформаційно-методичні матеріали щодо профілактики
суїцидальної поведінки для використання в роботі.
Додаток на 4 арк.
Заступник
Міністра
П.Б.Полянський
Додаток до листа Міністерства освіти і науки України від 28.03.14 1/9-179
Система психологічної профілактики та корекції суїцидальної поведінки
Першочерговою
умовою попередження самогубств серед учнів є ретельне психолого-педагогічне
виявлення дітей, чиї особистісні риси створюють підвищений ризик суїциду,
індивідуальна робота з цією категорією дітей, розробка системи профілактичних
заходів, широка просвітницька робота з сім‘ями (лист Міністерства освіти і
науки України № 1/9-241 від 27.06.2001 р.).
Система
роботи з профілактики суїциду має містити 7 компонентів:
1.Психологічна просвіта педагогів, батьків, учнів:
·
створення у школі інформаційного
куточка з методичною літературою, інформацією про телефон довіри, даними про
адреси і режими роботи спеціалізованих лікарень, психологічних центрів
допомоги, інших фахівців;
·
проведення у школах
психолого-педагогічних семінарів, консиліумів, майстер-класів запрошених
фахівців на теми: «Емоційні розлади у дітей та підлітків», «Фактори, що
впливають на суїцидальну поведінку підлітка», «Як підняти соціальний статус
учня в групі», «Цінність особистості», «Як допомогти дитині при загрозі
суїциду?», «Конфлікти між учителями і підлітками», «Вибір адекватних методів
педагогічної дії»;
·
під час підготовки до педрад
проводиться вивчення психологічного клімату в учнівських колективах, виявлення
соціального статусу учнів: лідерів чи відторгнутих;
·
проведення індивідуальних
консультацій з вчителями і батьками дітей із групи суїцидального ризику;
·
організація роботи батьківського
психологічного класу або Батьківського всеобучу з тем «У сім‘ї – підліток»,
«Емоційні порушення у дітей», «Депресивні стани у підлітків», «Алкоголізм і
наркоманія у підлітковому віці», «Психологія особистісних і міжособистісних
конфліктів»;
·
організація роботи груп зустрічей
для батьків проблемних учнів (за потреби);
·
проведення циклу бесід з учнями
про цінність особистості й сенс життя; диспутів «Я – це Я», «Я маю право
відчувати і висловлювати свої почуття», «Невпевненість у собі», «Конфлікти»,
«Підліток і дорослий», «Спілкування з дорослими», «Спілкування з однолітками
протилежної статі», «Підліткові ініціації», «Основні проблеми підліткового
віку», «Стрес і депресія».
2.Створення позитивного психологічного клімату в навчальному закладі
й сім‘ї - залучення учнів до громадської діяльності (спортивні змагання,
клуби, товариства тощо), культурно-виховних заходів, які сприяють формуванню
позитивних громадянських, естетичних почуттів, духовності учнів і педагогів.
3.Психологічна та
педагогічна діагностика суїцидальних тенденцій:
·
у процесі спостереження – звернення уваги
педагогів на фактори ризику: спадковість; вербальна і фізична агресія; висока
конфліктність у спілкуванні; прагнення до домінування або орієнтація на
залежність; ізоляція або неприйняття однолітками; різкі зміни в поведінці;
низький або високий IQ; неадекватна самооцінка; несприятливе сімейне оточення;
психотравматичні події (смерть близької людини, міжособистісний конфлікт,
поганий вчинок, погані стосунки у сім‘ї тощо); алкоголізм і наркоманія,
асоціальний спосіб життя;
·
виявлення ознак емоційних порушень – втрата
апетиту або імпульсивне ненажерство, безсоння або підвищення сонливості
впродовж останніх декількох днів; часті скарги на соматичні хвороби; незвичне
неохайне ставлення до своєї зовнішності; постійне почуття самотності,
непотрібності або суму; нудьга у звичайному оточенні або під час виконання
роботи, яка раніше подобалася; втеча від контактів або ізоляція від друзів і
сім‘ї; порушення уваги із зниженням якості роботи; занурення у роздуми про
смерть; відсутність планів на майбутнє; раптові напади гніву, навіть через
дрібниці;
·
використання спеціальних
психодіагностичних методик:
1. Соціометрія
і референтометрія.
2. Малюнкові
тести ДДЛ і «Моя сім‘я».
3. Методика
Шуберта «Діагностика ступеня готовності до ризику».
4. Методика
визначення нервово-психічної стійкості та ризику дезадаптації у стресі
«Прогноз». 5. Багаторівневий особистісний опитувальник «АДАПТИВНІСТЬ» (МЛО-АМ).
6. Опитувальник
депресивності Бека (Веск Depression Inventory – ВDІ).
7.
Опитувальник оцінки душевного болю (автор Е.Шнейдман).
8. Модифікований
опитувальний для ідентифікації типів акцентуацій характеру в підлітків
(О. Лічко, С. Подмазін).
9. Карта
виявлення ризику суїцидальності В. Прийменко.
10.
Об‘єктивна методика визначення типу темпераменту за Б. Цукатовим.
11. Тест на
виявлення суїцидального ризику СР-45.
12. Тест на
виявлення суїцидальних намірів (Н. Шваровська, О.Гончаренко,
І. Мельникова).
13. Методика
вивчення схильності до суїцидальної поведінки (М. Горська).
14. Методика
діагностики соціально-психологічної адаптації (К. Роджерс і Р. Раймонд) та
методика «Наскільки адаптований ти до життя?» (А. Фурман).
15. Шкала
депресії (адаптація Г.Балашова).
16. Методика
діагностики рівня суб‘єктивного відчуття самотності (Д.Расел і М. Фергюсон).
Даний банк
методик має бути наявний у кожного практичного психолога навчального закладу.
·
Психологічне
консультування учнів.
·
Психолого-педагогічна
корекція суїцидальних тенденцій:
·
навчання технік керування
емоціями, зняття м‘язового й емоційного напруження;
·
навчання конструктивних
поведінкових реакцій у проблемних ситуаціях (тренінг проблемно-вирішальної
поведінки (Д. Романовська);
·
розвиток позитивної самооцінки
цінності особистості, її соціального статусу в групі, тренінги особистісного
зростання;
·
консультативна робота з батьками,
педагогами, учнями, спрямована на зняття факторів, що спонукають чи провокують
суїцид.
6.
Систематичний контроль і врахування динаміки змін в особистості та поведінці
учнів - постійний моніторинг ознак, тенденцій, ризиків суїцидальної
поведінки на всіх етапах роботи психолога.
7.При потребі – переадресування суїцидальної справи
спеціалістам медичного профілю - рекомендація
відвідати дитячого психоневролога, психотерапевта, психіатра.
Десять кроків із запобігання самогубства у шкільному середовищі (поради
дорослому)
Якщо
ви виявили дитину із ознаками суїцидальної поведінки:
Крок
1-й: Повідомити органи управління освітою та обласний науково-методичний центр
практичної психології і соціальної роботи.
Крок
2-й: Практичному психологу (у разі його відсутності соціальному педагогу)
спільно з класним керівником створити безпечну, особистісно-орієнтовану і
довірливу ситуацію навколо дитини і розпочати постійний щоденний контакт з
дитиною (спілкування з використанням запитань «Що трапилося?, Я помітив, що у тебе
щось відбувається негаразд, Які проблеми тебе турбують – я хочу тобі допомогти,
Що у тебе на душі? Що тебе турбує? Твоя душа болить?» тощо). Знайдіть час
слухати про все, що буде говорити дитина. Якщо вона замкнулася – знайдіть
ключик до неї, але не чиніть тиску на дитину.
Крок
3-й: Переможіть страх над собою і поговоріть з дитиною, чи думала вона про
смерть, як давно і які були її фантазії, думки, плани.
Крок
4-й: Спробуйте визначити ту складну кризову ситуацію, яка спричинила думки про
власну смерть.
Крок
5-й: З‘ясуйте, чи є в родині підлітка дорослий, якого він поважає і любить,
який є авторитетом або соціально близькою людиною. Знайдіть її і залучіть до
постійної підтримки на певний час.
Крок
6-й: Практичному психологу, на основі своїх робочих даних, описати
«Психологічний портрет школяра» та спільно з індивідуальною карткою подати для
експертного прогностичного висновку в обласний науково-методичний центр
практичної психології і соціальної роботи по факту виявлення ознак суїцидальної
поведінки.
Крок
7-й: У випадку наявних випадків суїцидів у родині, попередніх суїцидальних
спроб, вживання наркотиків і інших токсичних речовин, наявних психопатичних або
депресивних розладів особистості, патології психічного розладу – обґрунтовано і
толерантно рекомендувати батькам звернутися до психіатра, або психотерапевта,
або психоневролога.
Крок
8-й: Практичному психологу школи організувати щоденне постійне підтримуюче
спілкування з дитиною, вчителями та сім‘єю. Розробити індивідуальну програму
психологічної допомоги та формування захисних антисуїцидальних факторів. У
випадку відсутності відповідних вмінь і навичок у працівника психологічної
служби – його обов‘язок знайти кваліфікованого фахівця і залучити до роботи аж
до повного зникнення суїцидальних ознак в поведінці.
Крок
9-й: Виявити фактори ризику у сім‘ї та школі для конкретної дитини. Розробити
рекомендації для педагогів та родини – як організувати підтримуюче спілкування
з дитиною та що змінити у взаємостосунках «дорослий – дитина».
Крок
10-й: Організувати психопрофілактичну роботу у школі за 7-ми компонентною
схемою (вказана вище). Затвердити план дій наказом по школі.
Р.S. У випадку
завершеного суїциду організувати системну групову роботу (40-годин) з класом,
де навчалася дитина, для уникнення ефекту Вертера – наслідування суїцидальної
поведінки у проблемних ситуаціях.
Література:
1.
Жезлова Л.Я. К вопросу о
самоубийствах детей и подростков //Актуальные проблемы суицидологии. – М.,
1978.
2.
Исаев Д.Н. Предупреждение реакций
дезадаптации (кризисных ситуаций) //Психология детей с нарушениями и
отклонениями психологических реакций. – СПб: Питер, 2001.
3.
Личко А.Е. Психопатии и
акцентуации характера у подростков. – М.: Медицина., 1983.
4.
Максимова Н.Ю., Мілютіна К.Л.,
Піскун В.М. Основи дитячої патопсихології. – К.: Перун, 1996.
5.
Подмазин С.И. Как помочь подростку
с «трудным характером». – К.. 1996.
6.
Рибалка В.В. Психологічна
профілактика суїцидальних тенденцій проблемної особистості. – К.: Шкільний
світ, 2009. – 128 с. – (Бібліотека «Шкільного світу»).
7.
Романовська Д. Д. Технології
роботи з батьками. – К.: Главник, 2007 – 128с. – (Бібліотечка соціального
працівника).
8.
Трусова С.М.
Соціально-психологічні передумови та профілактика суїцидальної поведінки
підлітків та юнацтва. – К., 2000.
9.
Шебанова С.Г. Мотивація
суїцидальної поведінки неповнолітніх як об'єкт комплексного
соціо-психологічного обстеження //Актуальні проблеми суїцидології: Збірн. наук.
праць. – К., 2002. – Ч. І. – 156 с.
Немає коментарів:
Дописати коментар